Охорона праці в хімічній промисловості
План
1 Гігієна праці і виробнича санітарія в хімічній промисловості.
2 Токсичність хімічних речовин, промислові отрути. Хімічні опіки та їх попередження.
3 ЗІЗ, запобіжні пристосування.
4 Вибухова та пожежна небезпека матеріалів і речовин.
5 Безпека праці в хімічних лабораторіях і на дослідних установках.
6 Безпека систем, які працюють під тиском.
7 Вимоги безпеки при проведенні ремонтних робіт.
1 Гігієна праці і виробнича санітарія в хімічній промисловості
Хімічне виробництво належить до галузей промисловості, для яких характерна підвищена потенційна небезпека професійних отруєнь і захворювань працюючих.
Причина в тому, що в процесі виробництва багато працюючих контактують з хімічними речовинами, які мають ті або інші токсичні властивості.
Під дією токсичних речовин в організмі можуть відбуватися різні порушення у вигляді:
- гострих отруєнь (ГО);
- хронічних отруєнь (ХО).
Гострі отруєння (ГО) виникають при дії великих концентрацій токсичних речовин протягом не більше однієї зміни. ГО виникають від причин, усунення яких не вимагає особливих капітальних витрат і які, як правило, пов'язані з організацією виробництва, дисципліною. Розслідуються ГО як НВ.
Хронічні отруєння (ХО) виникають внаслідок тривалої поступової дії на працюючих невеликих концентрацій шкідливих речовин. Врешті може виникнути професійне захворювання, яке вимагає відповідного розслідування. Боротися із ХО значно важче, ніж із ГО. Досягнення нешкідливих (гранично допустимих) концентрацій токсичних речовин в повітрі робочих приміщень, як правило, пов'язано з вдосконаленням або заміною технологічних процесів, апаратури, будівель, споруд. Ці заходи вимагають великих капітальних витрат.
При будь-якій формі отруєння (ГО або ХО) характер дії промислової отрути визначається мірою її фізіологічної активності - токсичністю.
Токсичність - це здатність речовин завдавати шкідливого впливу на життєдіяльність живих організмів.
Токсичні речовини (отрути) проникають в організм людини різними шляхами, взаємодіють із його органами та тканинами, порушують їх нормальну діяльність.
Небезпека отруєння залежить від:
- фізико-хімічних властивостей речовин;
- розчинності їх в біологічних середовищах;
- дисперсності (подрібнення, летючості, агрегатного стану);
- часу дії;
- концентрації.
Крім того, на наслідки отруєння впливають фізіологічні особливості організму людини.
Наприклад: чутливість людини щодо дії токсичних речовин підвищується при:
- підвищенні температури тіла людини;
- за наявності підвищеної ваги - ожиріння, набряки.
Токсичність промислових отрут характеризується значеннями ГДК (мг/м3 ) відповідно до ГОСТу 12.1.005-88.
2 Токсичність хімічних речовин, промислові отрути. Хімічні опіки та їх попередження
Промислові отрути класифікуються і умовно поділяються на 9 груп відповідно до переважної дії їх на організм і зовнішніх ознак отруєнь.
1 Нервові отрути - вуглеводні, спирти, сірководень, тетраетил свинець - викликає розлад функцій нервової системи, м'язові судоми, паралічі.
2 Подразнюючі - хлор, аміак, двоокис сірки, оксид азоту - подразнює верхні і глибокі дихальні шляхи.
3 Отрути, які пропалюють і подразнюють шкіру і слизові оболонки - неорганічні кислоти, луги - пошкоджують шкірний покрив із утворенням наривів та виразок.
4 Ферментні - синильна кислота та її солі, миш’як і його з’єднання, солі ртуті - порушують структуру ферментів, руйнують їх.
5 Кров'яні - окисел вуглецю, ароматичні смоли, свинець і його неорганічні солі - взаємодіють із гемоглобіном крові.
6 Печінкові - хлоровані вуглеводні, фосфор, селен - викликають структурні зміни тканин печінки.
7 Мутагенні - окисел етилену, з’єднання свинцю, ртуті - впливають на генетичний апарат клітини.
8 Алергенні - деякі з’єднання нікелю - викликають зміни в реактивній здатності організму людини.
9 Канцерогенні – шестивалентний хром у складі зварювального аерозолю, кам'яновугільна смола, бензαпирен - викликає утворення злоякісних пухлин.
Хімічні опіки виникають при місцевій дії хімічно активних речовин на шкіру, дихальні шляхи, очі.
Наслідки опіку залежать від:
- хімічної активності і токсичності речовин;
- концентрації;
- температури;
- часу дії;
- індивідуальної чутливості шкіри.
Опіки діляться на 4 ступеня:
I - почервоніння, припухлість, болючість;
II - поява пухирців, можливі подальші захворювання шкіри;
III - виникають ділянки омертвіння шкіри;
IV - ураження не тільки значної частини поверхні шкіри, але і глибоко розміщених тканин і органів.
Хімічні опіки можуть викликати такі речовини: соляна, сірчана, азотна кислоти, концентровані розчини лугів (їдкий натрій, їдкий калій, аміак), причому лужні опіки більш глибокі, оскільки вони легко обмилюють жировий шар шкіри і розчиняють білкові речовини.
При опіках хімічними речовинами, здатними прилипати до шкіри (гарячі смоли, жовтий фосфор) виникає також небезпека отруєння всього організму.
Заходи безпеки:
- робота у відповідному спецодягу;
- захисні окуляри;
- установка кранів і фонтанчиків для термінового та тривалого (до 0.5 години) промивання ураженого місця струменем чистої прохолодної води;
- за відсутності водогону - установка ємності з водою.
Заходи щодо надання першої допомоги:
- промити уражену ділянку великою кількістю води;
- при опіках фосфором ватним тампоном зняти з шкіри залишки речовини, а потім промити 5% розчином соди або марганцевокислого калію.
3 Засоби індивідуального захисту. ............
