Зміст

Вступ

Розділ І. Організація обліку в Пакистані

Розділ ІІ. Організація обліку в Фінляндії

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Система бухгалтерського обліку – це акумуляція та трансформація множини даних про факти господарського життя, які формують всебічну інформацію про господарсько-фінансову діяльність господарюючих суб’єктів, необхідних для прийняття ефективних економічних рішень певним колом користувачів.

Загальне поняття національної системи бухгалтерського обліку випливає з визначення облікової системи, і конкретизується рядом принципів:

Національна система бухгалтерського обліку дозволяє вирішувати тактичні і стратегічні завдання розвитку економіки країни шляхом створення відповідних законодавчих актів, які регулюють національну облікову систему.

Щоб зрозуміти як в кожній конкретній країні розвивається своя система бухгалтерського обліку, необхідно визначити ті фактори, які впливають на особливості створення і функціонування національних систем. До таких факторів відносять: загальну економічну ситуацію в країні; професійне самоврядування; ступінь розкриття фінансової інформації; систему оподаткування; юридичне середовище; мову; національні особливості; джерела фінансування; економічні наслідки від прийнятої системи.

Тому метою моєї роботи є визначення характерних рис ведення обліку в Пакистані та Фінляндії, а також визначити, які саме фактори впливають на формування національної системи саме досліджуваних країн.

Розділ І. Організація обліку в Пакистані

Система організації обліку.

Значний вплив на розвиток теорії та практики в світі здійснює Великобританія. Майже всі колишні англійські колонії ведуть облік за британською моделлю в тому числі і Пакистан.

Основні принципи британської моделі були розроблені у Великобританії та США. Значний внесок у їх розвиток зробили Нідерланди, тому цю модель було б точніше назвати Британо-американо-нідерландською. Роль названих країн продовжує залишатися дуже активною.

Основна ідея моделі - орієнтація обліку на інформаційні запити інвесторів і кредиторів. Промислові революції в США та Великобританії привели до того, що власники компаній та інвестори віддалилися від оперативного управління і передали його професійним управляючим. У такій ситуації фінансово-облікова інформація є важливим джерелом даних про стан компанії. Управлінський персонал зобов'язаний надавати своїм акціонерам звіти для контролю за ефективністю використання ресурсів. Саме ця обставина визначила націленість фінансової звітності на інформаційні потреби інвесторів і кредиторів.

Організація бухгалтерського обліку ґрунтується на наукових принципах, які задовольняють національні потреби економіки країни.

У Пакистані фондовими біржами дозволено використовувати Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), як іноземними так і внутрішніми компаніями.

В Пакистані поняття облікової політики трактується наступним чином:

Облікова політика - це конкретні принципи, основи, умови, правила та практика, які прийняті компанією для підготовки та надання фінансової звітності".

МСФЗ використовуються без змін, як національні стандарти.

Облік необоротних активів.

Необоротні активи у зарубіжній практиці позначаються різними термінами: постійні активи, власність, споруди та обладнання, матеріальні постійні активи тощо.

В Пакистані необоротні активи – це довгострокові активи, що об’єднують в собі основні засоби або власність, будівлі та обладнання, невідчутні (нематеріальні активи), витрати майбутніх періодів, інвестиційні фонди та інші поза оборотні активи.

Облік оборотних активів.

Найліквіднішими серед активів підприємства є грошові кошти та їх еквіваленти,, які визнаються в різних облікових системах за фактичною номінальною вартістю або оголошеною вартістю.

Операції з іноземною валютою знаходять відображення в звітності в тій валюті, в якій складена звітність.

Облік зобов'язаннь.

Основними характеристиками зобов'язання в Пакистані є наступні:

–        наявність у компанії зобов'язання, виконати яке можна лише шляхом передачі активу або надання послуг іншій організації в майбутньому;

–        господарська подія, що призвела до виникнення даного зобов'язання, вже відбулася;

–        виникнення зобов'язання повинно бути, принаймні, ймовірним.

Необхідно розрізняти дійсні та майбутні зобов'язання. ............