Реферат з політології на тему:

Основи державної влади Чехії та їх місце в політичній системі

1. Державна влада Чехії

Процес утворення сучасної Чеської держави розпочався 1990 р. і був, насамперед, пов’язаний з крахом комуністичних режимів у ряді європейських країн. Уже в тому ж році було ухвалено конституційний акт про державні символи Чеської Республіки. Прийняттям цього акту розпочалось так зване “розлучення” між Чехією і Словаччиною, котрі до цього були суб’єктами федеративної держави. Цей процес завершився прийняттям 16 грудня 1992 р. представницьким органом – Чеською національною радою – Конституції. Ця Конституція набула чинності 1 січня 1993 року.

За визначенням Основного Закону, прийнята в Чехії форма державного правління є парламентською республікою. Згідно ст. 1 Конституції ЧР, Чеська Республіка є суверенною, єдиною, а також демократичною правовою державою, заснованою на повазі прав і свобод людини та громадянина. Визначено також, що джерелом державної влади є народ, який здійснює цю владу через законодавчі, виконавчі та судові органи. Окрім того, конституційний закон може встановлювати випадки прямого здійснення народом державної влади.

Ст. 5 Конституції зазначає, що політична система ЧР ґрунтується на вільних і добровільних засадах та вільному конкуруванні політичних партій, що поважають основні демократичні принципи та відмовляються від сили як засобу утвердження своїх інтересів.

1.1 Законодавча влада

Розділ другий Конституції ЧР регламентує законодавчу владу та зазначає, що вона належить двопалатному парламенту. До складу нижньої – Палати Представників – входить 200 депутатів, які обираються строком на чотири роки. До складу верхньої – Сенату – 81 сенатор, які обираються терміном на шість років. Одна третина складу Сенату оновлюється кожні два роки. Вибори членів обох палат парламенту є загальними і прямими. При цьому до Палати Представників вони проводяться за пропорційною системою, а до Сенату – за мажоритарною. Віковий ценз для активного виборчого права визначено у 18 років, а для пасивного – 21 і 40 років на виборах до Палати Представників і Сенату відповідно. Обрані депутати і сенатори повинні скласти спеціальну присягу. У разі відмови скласти таку присягу вони втрачають мандат. Ст. 22 зазначає також, що виконання повноважень Президента Республіки, повноважень суддів та інших функцій, визначених законом, є несумісним із функціями депутата чи сенатора. Мандат депутата чи сенатора втрачає чинність того дня, коли особа вступає на посаду Президента Республіки, судді або на іншу посаду, несумісну з мандатом депутата чи сенатора. Крім того, ніхто не може бути членом обох палат Парламенту одночасно.

У законодавчому процесі палати парламенту не є рівноправними. Усі законопроекти спочатку подаються на розгляд до нижньої палати. Якщо Сенат відхиляє законопроект, ухвалений Палатою Представників, нижня палата розглядає його знову. Закон приймається, якщо його схвалює абсолютна більшість членів нижньої палати. Глава держави наділений правом повернути на повторний розгляд прийнятий парламентом закон. Такий закон повторно голосується тільки у Палаті Представників. Якщо нижня палата ще раз приймає повернений закон абсолютною більшістю голосів усіх депутатів, такий закон промульгується главою держави.

Особливістю законодавчого процесу є те, що за умов, коли Палату Представників розпущено, Сенат приймає законодавчі акти щодо невідкладних питань самостійно. ............