Основні етапи онтогенезу

Онтогенез це індивідуальний розвиток людини. Рост і розвиток організму – складні явища, результат багатьох метаболічних процесів і розмноження клітин , збільшення їх розмірів, процесів диференціювання, формоутворення тощо.

Процес росту і розвитку організму характеризуються такими закономірностями:

-       диференціація і інтеграція частин і функцій, автономізація розвитку, що зростає в ході філоонтогенезу людини;

-       діалектична єдність безупинного і переривчастого, поступовість і циклічність;

-       пубертатний спурт;

-       падіння швидкості нижче рівня до пубертатного періоду і припинення росту:

-       гетерохронія (різночасність) дозрівання різних систем організму (чи тканин) і різних ознак в межах однієї системи;

-       значна індивідуальна розмаїтість вікової динаміки в межах виділених етапів онтогенезу певною мірою залежить від унікальності спадкоємної програми.

Розробка науково обґрунтованої періодизації етногенезу людини винятково складна. Очевидно, що тільки одні які-небудь ознаки – морфологічні, фізіологічні чи біохімічні – не можуть бути покладені в основу періодизації. Необхідний комплексний підхід. Крім того, при періодизації варто враховувати не тільки біологічні, але й соціальні фактори, пов’язані, наприклад, із навчанням дітей чи виходом на пенсію осіб літнього віку.

Детальна схема періодизації онтогенезу людини була запропонована В.В. Бунаком у 1965 році. За цією схемою весь період онтогенезу поділяється на три стадії: прогресивну, стабільну і регресивну.

Для їх розмежування пропонуються такі показники:

-    для прогресивної стадії – подовжній ріст тіла, припинення його означає кінець стадії;

-           для стабільної стадії – збільшення жирового шару, наростання ваги, стабільний рівень функціональних показників;

-           для регресивної стадії – падіння ваги тіла, зниження функціональних показників, зміни покривів, постави, швидкості рухів.

1. Пренатальний період поділяється на два види: ембріональний і фетальний (плодовий). Протягом першого періоду, що продовжується 8 тижнів, відбувається формування органів і частин тіла, властивих дорослій людині. У фетальний період головним чином збільшуються розміри і завершується органоутворення. Швидкість росту плоду зростає до 4-5 місяців. Після 6 місяців зростання лінійних розмірів зменшується. Очевидно одна з причин уповільнення росту наприкінці внутрішньоутробного періоду – обмежені розміри порожнини матки. За даними Дж. Таннера, швидкість росту близнюків сповільнюється в той самий період, коли їхня загальна вага стає рівної вазі 36-тижневого плоду.

2. Період новонародженості настає одразу після народження. Підставою для його виділення є той факт, що в цей час має місце вигодовування дитини молозивом протягом 8-10 днів.

3. Грудний період продовжується до 1 року. Початок його пов'язаний із переходом на харчування «зрілим» молоком. Під час грудного періоду спостерігається найбільша інтенсивність росту у порівнянні з усіма іншими періодами поза утробного життя. ............