Перехід України до ринкової економіки і вихід із глибокої економічної кризи можливий при умові формування повноцінної фінансово-кредитної системи. Кризова ситуація вимагає пошуку різних форм соціального захисту населення. Поряд із державною підтримкою найбільш вразливих груп населення, необхідно поступово впроваджувати форми соціального захисту, що ґрунтуються на принципах добровільного страхування та взаємодопомоги. Саме останнім відповідає рух кредитних союзів, що займають важливе місце в розвитку небанківських інституцій України.
Фінансовий ринок України перебуває в стадії формування. Він ще не має всього різноманіття форм фінансових посередників, які є в розвинутих країнах. Існуючі в Україні фінансові установи – комерційні банки, страхові та інвестиційні компанії, довірчі товариства та ін. – не викликають особливої довіри і не задовольняють потреб у фінансових послугах. Особливо це стосується задоволення потреб населення. Найбільш потужні фінансові установи України – комерційні банки, надають перевагу обслуговуванню юридичних осіб і не хочуть надавати послуги фізичним особам через незначний розмір операцій. Комерційним банкам не вигідно приймати та обслуговувати дрібні вклади й надавати дрібні кредити. Ощадні послуги населенню надає Ощадний банк, але він нараховує на вклади низькі відсотки, які часто навіть не перекривають інфляції. Надання позичок здійснюють ломбарди, але там, як правило, дуже кабальні для людей умови. Перелічені фінансові установи не задовольняють потреб населення на належному рівні. У зв’язку з цим кредитні союзи можуть успішно працювати на цьому ринку. Їм не треба шукати іншої ніші на фінансовому ринку України. В Україні кредитівка завжди була формою самоорганізації громадян. Люди не чекали, поки хтось про них подбає, а дбали самі про себе. Можливість взяти позичку під значно нижчі проценти, ніж у банку, використавши її для започаткування або розширення власної справи – це те, на що має право кожен член кредитного союзу, незалежно від його вкладу.
Особливості і проблеми функціонування кредитних союзів в Україні досліджувалися багатьма вітчизняними та зарубіжними вченими. Зокрема, фінансово-економічні аспекти діяльності кредитних союзів висвітлювали у своїх роботах О.Ю. Гавриленко, І.М. Мазур, Ю.Ю. Чабан, О. Волкова, О.О. Хоменко, Л.В. Ільченко-Сюйва та ін. Чимало наукових праць присвячено окремим сторонам правового забезпечення діяльності кредитних союзів, зокрема фінансово-господарському механізму кредитної кооперації, організації страхування кредитних ризиків, а також аналізу ресурсів і порядку їх розподілу – вивчались такими науковцями як В.П.Хомутенко, Н.Славова, Б. Сорока, Р. Сіржук та ін. [2,c.143].
Не дивлячись на велику кількість статей, публікацій і монографій щодо особливостей функціонування кредитних союзів, недослідженими залишаються передумови формування та напрями удосконалення їх функціонування у сучасних умовах господарювання. Саме тому, головним завданням на даному етапі розвитку кредитних союзів є розгляд основних конкурентних переваг в умовах ринкової економіки та визначення перспектив їх подальшого розвитку на фінансовому ринку України.
Згідно Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 р., дані інститути являють собою неприбуткові організації, засновані фізичними особами, профспілками та їх об’єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні і наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки (союзу). ............
