Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи вивчення мислення
1.1 Поняття мислення
1.2 Теорії мислення
1.3 Розумові дії та операції мислення
1.4 Форми мислення та його різновиди
1.5 Процес мислення і розуміння
1.6 Індивідуальні особливості мислення
Розділ 2. Експериментальні вивчення особливостей мислення
2.1 Описання використаних методик
2.2 Результати дослідження особливостей мислення
2.3 Аналіз результатів дослідження особливостей мислення
Висновки
Додатки
Список використаної літератури
Вступ
Тема мислення розкриває таємниці складного пізнавального процесу, характерного тільки людині. Існує багато літератури, описуючої особливості та розвиток мислення, яке є важливим для існування особистості у світі. Людське мислення відкриває можливість глибокого та широкого пізнання світу, пізнання відносин та закономірних зв’язків між предметами та явищами навколишнього середовища, закономірності психіки людини. Мислення відіграє велику роль у пізнанні. У цій роботі можна вивчити будову мисленевої діяльності, умови виникнення та умови порушення функцій мислення. Мислення – це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів і явищ в їх істотних зв’язках і відношеннях. Мислення вивчається не лише психологією, а ще й багатьма іншими науками.
Об’єкт дослідження – мислення як пізнавальний процес.
Предмет дослідження – індивідуальні особливості мислення.
Мета курсової роботи – дослідити на теоретичному рівні сутність людського мислення, розглянути існуючі теорії, які пояснюють особливості процесу мислення.
Завдання курсової роботи – розглянути поняття мислення, розумові дії та операції мислення, його форми та різновиди, зрозуміти різницю між процесом мислення та розуміння і охарактеризувати індивідуальні особливості мислення кожної людини.
Метод дослідження – аналіз та використання теоретичного матеріалу із різних джерел літератури та два методи, які складаються з тесту «Логічно-понятійне мислення», а також тесту «Логічність умовиводів».
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи вивчення мислення
1.1 Поняття мислення
Пізнавальна діяльність мислення людини починається з відчуттів і сприймань. Мислення вивчає не лише психологія. Філософію цікавлять дуже прості запитання: що є первинним – матерія чи мислення?
Для філософії мислення постає передусім як суспільно-історичний процес, як історичний розвиток пізнавальних можливостей людства, як родове мислення людства, а в конкретно-психологічному аспекті акцент ставлять на мисленні конкретних людей, звичайно, зумовленого історичним розвитком.
А психологію цікавить сам процес породження та збереження продуктів пізнавальної роботи.
Психологічна наука в процесі свого історичного розвитку поступово відокремлювалася від філософії, тому не випадково, що в поле зору психологів передусім потрапили ті види мислення, які спочатку привертали увагу філософів. Це теоретичне, міркувальне мислення.
Один із видатних філософів Р.Декарт висунув формулу «Я мислю, отже, я існую»[1, с. 351]. Якщо залишити осторонь філософський зміст формули і розглядати його лише в конкретно-психологічному аспекті, то стає зрозумілим, що ця формула вочевидь висуває мислення на перший план у психічному житті людини, вважаючи мислення ознакою існування людини.
І цілком справедливо: ніщо так переконливо не доводить існування людини, як акт мислення.
Суттєвим є питання про диференціацію формально-логічного і психологічного аспектів у дослідженнях мислення. ............