Найдавніші держави Казахстану (VII ст. до н.е. - V ст. н.е.)

Кочівники Казахстану в VII-III ст. до н.е.

Формування протодержавних утворень на території Казахстану

Розшарування суспільства вимагало появи сили, здатної регулювати відносини між різними групами населення. Такою силою стала держава. Перші державні структури на території Казахстану стали з'являтися в 1 тис. до н.е. у формі союзів племен. Необхідність регулювання земле- і водокористування привело до інтеграції сусідніх кочових племен, а ускладнена соціальна структура - до формування вертикальних структур влади. Так, в степах Казахстану з'явилися об'єднання, відомі як саки - даха (массагети), саки - рауки (тіграхауда), ісседони і арімаспи.

Міжнародно-правовий статус протодержав Казахстану в 1 тис. до н.е.

Розташовуючись на північно-східних кордонах найбільших держав Стародавнього Світу, сакські племінні союзи брали активну участь в політичних подіях того часу. При цьому вони виступали як незалежні суверенні державні утворення. У VI ст. до н.е. частина південних саків (хаомаварга) потрапляє під владу перських царів, проте вже в кінці V століття країна саків не входила ні в одну з перських сатрапій, а цар кочівників вважався не підданим, а союзником перського царя.

У боротьбі проти греко-македонского завоювання саки, що жили на північ від Сирдар’ї, також зуміли зберегти незалежність. У 238г. до н.е. одне з дахо-массагетських племен, парни на чолі з родом Аршакідів, створили в Ірані нову імперію, що змінила держави еллінізму Передньої Азії, Парфянське царство.

Вже в III ст. до н.е. на базі сакських племінних союзів виникають нові, складніші політичні системи. З того часу ми вже можемо говорити про ранні держави кочівників Центральної Азії.

Держава усунів

В кінці першого тисячоліття до нашої ери на території Жетису, Тянь-шаня і Тарбага-тая складається держава, відома з китайських джерел, як "Країна Усунь". Усуні мешкали спочатку в районі річки Данхе, але в III ст. до н.е. під натиском племен юечжі були вимушені відкочовувати до Монголії, а після ряду поразок, нанесених їм хуннами, в Семиріччя і Джунгарію. Тут усуни, визнавши залежність від хуннів, заснували в 177 р. до н.е. власну державу, що об'єднала нащадків сакських племен Семиріччя, Східного Казахстану і Джунгарії. Вже у середині II ст. до н.е. усуни фактично відділилися від імперії Хунну і почали зближуватися з Китаєм. У 53 р. до н.е. Усунь розпалася на дві частини: великий куньбек і малий куньбек.

Подальша історія усунів повна міжусобних воєн Великих і Малих куньбеків, причому перші спиралися в цій боротьбі на Китай, другі - на кангарів і Хунну. Проте після розпаду імперії Хунну відношення північних усунів з нею зіпсувалися.

У II ст. н.е. усуньські володіння остаточно відокремилися від Китаю. На початку IV ст. Жетису потрапляє під владу сяньбі, монголомовного народу. З кінця IV ст. н.е. до середини VI ст. н.е. гегемонія в степах переходить до жужанів, центр імперії яких був в Монголії. Постійні набіги жужанів примусили усуньські племена переселитися з рівнинної частини Жетису, на Тянь-шань. На початку V ст. ім'я усунів остаточно сходить із сторінок історичних хронік. Тож залишається лише додати, що етнонім "усунь" зберігся і до цього дня. Один з родів Старшого жуза казахів називається "уйсун". ............