Міністерство освіти і науки України
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Факультет психології та соціології
спеціальність психологія
Кафедра практичної психології
Особливості уваги дітей
молодшого шкільного віку
Дипломна робота
Харків – 2006 рік
Зміст
Вступ
Розділ І. Проблеми вивчення уваги молодшого школяра
1.1 Загальна характеристика уваги
1.2 Особливості уваги молодшого школяра
Розділ ІІ. Експериментальне дослідження особливостей уваги молодших школярів
2.1 Дослідження стійкості уваги молодшого школяра
2.2 Оцінка динамічної уваги молодшого школяра. Таблиці Шульте
2.3 Дослідження стійкості уваги молодшого школяра. Тест Б. Бурдона
Висновки
Література
Вступ
Увага – це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється в спрямованості і зосередженості свідомості на вагомих для особистості предметах, явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях.
Умовою ефективності навчально-виховного процесу є увага учнів, уміння вчителя контролювати увагу дітей, розвивати здібність учнів до самоорганізації уваги.
Учень може успішно навчатися тільки за допомогою зосередженості, або концентрації уваги. Уважно слухаючи пояснення вчителя на уроці він легше сприймає, розуміє та запам’ятовує його зміст і тим самим полегшує собі виконання домашніх завдань; акуратність, точність, безпомилковість виконання письмових робіт учнями можливі лише при стійкій увазі. Учні-відмінники, як правило, дуже уважні на уроках та під час усіх видів навчальної діяльності.
Розвиток та виховання уваги учнів набуває особливого значення у зв’язку з переходом школи на роботу за новими програмами; засвоєння школярами змісту цих програм можливо тільки при високому рівні уваги.
Чим складніша праця, чим вона відповідальніша, тим більше уваги вимагає її виконання. Особливо високі вимоги до різних сторін людської психіки, і конкретно до уваги, висуває сучасний рівень виробництва, автоматизація трудових процесів. Недарма в інженерній психології та психології праці проблема уваги посідає центральне місце [11]. Без високого рівня людської уваги неможлива не тільки організаторська, а й будь-яка виконавча діяльність в умовах сучасного виробництва. Щоб молоде покоління було підготовлено до участі в роботі в умовах сучасного виробництва, у нього повинна бути висока культура уваги в період шкільного навчання. Цієї мети можна досягнути, розвиваючи увагу учнів не тільки в розумовій роботі, а й в інших видах праці.
Особистість, перебуваючи в бадьорому стані, активно, по-дійовому ставиться до предметів та явищ навколишньої дійсності, до власних переживань : щось сприймає, пам`ятає , пригадує, про щось думає. У таких випадках вона зосереджує свою свідомість на тому, що сприймає, пам`ятає, переживає, тобто вона буває до чогось уважною.
Увага необхідна людині і в повсякденному житті : в побуті, в процесі спілкування з людьми; вона забезпечує правильну орієнтацію в оточуючому середовищі.
Високо розвинута в процесі виховання та навчання увага перетворюється на уважність – найціннішу рису людського характеру.
Серед психічних явищ увага посідає особливе місце: вона не є самостійним психічним процесом і не відноситься до якостей особистості.
З увагою в її найвищих формах пов’язують регульоване здійснення психічних процесів і свідомої поведінки людини [54].
Деякі закордонні психологи, тривалий час не визнавали існування уваги, навіть вважали зайвим слово «увага», тому що вона не має ніякого психологічного змісту. ............
