Курсова робота
Оцінні назви осіб: словотвірна і семантична характеристика
Зміст
Вступ
Розділ І. Назви осіб із семантикою суб’єктивної оцінки в сучасній українській мові
Розділ ІІ. Демінутиви в системі назв осіб
1. Творення зменшено-пестливих форм в українській мові
2. Негативно-оцінні назви у значенні позитивно-оцінних
3. Стилістична роль демінутивів у фольклорі
4. Тематичні групи оцінної лексики на позначення осіб
Розділ ІІІ. Семантика та словотворення аугментативів в українській мові
Висновки
Література
Вступ
Як відомо, мова є основним засобом людського спілкування. Крім своєї головної, комунікативної функції, вона виконує також додаткову – емоційну, експресивну. Неповторний світ інтелекту, почуттів та емоцій, волі людини є невидимим для інших. І тільки мова надає найбільше можливостей розкрити їх для інших людей, вплинути силою своїх переконань чи почуттів на інших людей. Українська мова багата на засоби емоційного вираження. Одними з основних є оцінні назви (назви суб’єктивної оцінки) – іменники , прикметники, прислівники, рідко дієслова, займенники, числівники, що передають позитивну чи негативну оцінку якості предметів, ознак дії або стану. Отже, категорія суб’єктивної оцінки є загальною ознакою повнозначних частин мови [2,109]. Можна стверджувати, що в українській мові ця універсалія дістала яскраве виявлення. У контексті нашої роботи нас цікавлять насамперед оцінні назви – іменники на позначення осіб, які і є предметом дослідження.
Актуальність теми полягає в тому, що оцінні назви осіб не були предметом окремого спеціального аналізу, а розглядалися більш узагальнено як одна з лексичних груп іменників із семантикою суб’єктивної оцінки. Слід сказати, що в мовознавчих працях зверталася увага в основному на стилістичну характеристику іменників з емоційним забарвленням і лише поодинокі розвідки були присвячені питанням їх словотворення, такі, наприклад, як “Іменники з суфіксами суб’єктивної оцінки” З.С.Сікорської та Б.А.Шарпила (1977), “Емоційні суфікси іменників на позначення позитивної оцінки” Г.М.Сагач (1975) та деякі інші. Окремі питання утворення назв із семантикою суб’єктивної оцінки з’ясовано у працях, присвячених морфеміці та дериватології, зокрема в таких, як “Словотвірна структура слова (відіменні деривати)”, автори - Городенська К.Г., Кравченко М.В. (1981), а також “Морфеміка української мови” Безпояско О.К. та Городенської К.Г. (1987).
Головною метою нашого дослідження є семантичний та словотвірний аналіз групи оцінних назв – іменників на позначення осіб. З цього випливають і завдання нашої роботи:
- обґрунтувати актуальність теми;
- визначити основні групи оцінних назв осіб за відтінками емоційного значення;
- проаналізувати основні словотвірні типи іменників на позначення осіб із семантикою суб’єктивної оцінки;
- схарактеризувати найбільш типові оцінні значення, закріплені за певними словотворчими формантами;
- визначити характер зв’язку між семантикою оцінної назви та контекстом, у якому ця лексема може вживатися;
- виділити основні тематичні групи оцінної лексики на позначення осіб.
Матеріали дослідження можуть бути використані при вивченні морфології, зокрема іменника та його лексико-граматичних значень, дериватології, зокрема суфіксального способу словотворення, суфіксів із оцінним значенням, у навчальному процесі у вищому навчальному закладі, школі.
Розділ І. ............
