МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

"КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА"

КРИВОРІЗЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра розміщення продуктивних сил

РЕФЕРАТ

З дисципліни "Безпека життєдіяльності"

На тему: Оздоровчі системи. Можливості людського організму

Виконала: студентка 3 курсу

ОЕФ групи 6.509-3

Кривий Ріг

2010 рік

План

1. Сучасні та традиційні оздоровчі системи

2. Можливості людини

1. СУЧАСНІ ТА ТРАДИЦІЙНІ ОЗДОРОВЧІ СИСТЕМИ

Проблема здоров'я в усі часи та епохи була надзвичайно актуальною. Всесвітня організація охорони здоров'я під здоров'ям розуміє стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя людини.

У той же час існує наступне поняття (P.M. Баєвський): здоров'я - здатність людини адаптуватися до мінливих умов зовнішнього середовища, взаємодіючи з ними вільно на основі своєї біологічної, психологічної та соціальної сутності. У цьому визначенні підкреслюються три складові здоров'я: 1) здатність адаптуватися, 2) свобода реагування, 3) сутність людини. Здатність адаптуватися, або пристосовуватися, визначається набором пристосувальних форм поведінки або навичок, властивих індивідууму, які отримані у спадок або вироблені в процесі життєдіяльності. Свобода реагування залежить від внутрішніх резервів і адекватного сприйняття внутрішніх процесів і зовнішнього середовища. Сутність повинна забезпечувати два попередніх аспекту здоров'я. Таким чином, здоров'я - це сутнісна властивість людини зберігати високу життєздатність і свободу в змінних умовах зовнішнього середовища, або, коротко, здоров'я - це здатність жити вільно. Ця здатність залежить від резервів організму, набору пристосувальних форм поведінки і адекватного сприйняття. Очевидно, що людина народжується в кращому випадку без хвороб, але завжди без здоров'я, з одного боку; здоров'я має формуватись у процесі всього життя - з іншого. З урахуванням цього виникає необхідність переходу від охорони здоров'я до його формування або виховання.

Системи знань та практичних методик, що дозволяють забезпечити формування здоров'я, ми розуміємо як оздоровчі системи. Оздоровчі системи почали формуватися з моменту зародження людських цивілізацій і природним чином входять в культуру людства. Відомі оздоровчі системи умовно можна розділити на сучасні і традиційні. Традиційні системи прийшли до нас з країн з безперервним і спадкоємним розвитком культури - Індії і Китаю. Це йога, у-шу, цигун. Сучасні оздоровчі системи формуються у країнах молодої культури на основі системного (цілісного) підходу, прикладом є холізм. У країнах, що живуть в умовах культурної ізоляції, можлива поява "примітивних" оздоровчих систем, приклад - вчення Порфирія Іванова.

Йога в перекладі з санскриту означає союз, з'єднання, зв'язок, гармонія. Єднання душі людини з абсолютним духом або божеством, індивідуальної свідомості з космічним розумом. Гармонія повного фізичного здоров'я і духовної краси людини. Сукупність методів, які сприяють створенню єдиної, цілісної особистості. Гармонія трьох початків людини: фізичного, розумово-емоційного, або психічного, і духовного. ............