Вступ

Проблема кризи, конфліктів, труднощів – одна з найбільш складних і гострих у розвитку та вихованні підлітків. З початку наукового вивчення під-паросткового періоду за цим віком закріпилася назва критичного, що відбилося в його образної характеристиці як періоди «Storm and Stress», тобто «бурі й натиску».

Багато дорослі люди тільки з жахом можуть подумати про можливість знову опинитися підлітками, знову дорослішати, знову відкривати себе і свою долю у своїх власних випробуваннях. Однак вибори молодих в сенсі «життя моє, а разом з нею і весь світ тут вирішується» в стабільних громадських системах робляться в лоні попередніх вчинків, з почуттям історичних традиції. Але вся складність проблеми самовизначення сучасної української молоді в тому, що вона позбавлена цього відчуття, опинившись у ситуації відсутності зразків вчинків, «коли ніхто навколо тебе чи до тебе так не вчиняв», їй страшно входити в світ дорослих. Ось голос типового розгубленого підлітка:

Мій світ інший, у всьому.

Там немає злих,

Там немає крові.

І я не знаю, що зі мною.

Зараз не подобається мені все.

Не подобається любити,

Не подобається мені жити.

Навіщо мені це все?

Адже я ще дитина.

І як у всьому мені розібратися,

Кому сказати про те,

Що я сама не знаю.

Напружена, нестійка соціальна, економічна, екологічна, ідеологічна обстановка, що склалася в даний час у нашому суспільстві, зумовлює зростання різних відхилень в особистісному розвитку і поведінці зростаючих людей. Серед них особливу тривогу викликають не тільки прогресуюча відчуженість, підвищена тривожність, духовна спустошеність дітей, але і їхній цинізм, жорстокість, агресивність. Найбільш гостро цей процес проявляється на рубежі переходу дитини з дитинства у дорослий стан – в підлітковому віці. Причому проблема агресивності підлітків, яка впливає на суспільство в цілому, викликає як глибоке зацікавлення педагогів, батьків, так і гострий науково-практичний інтерес дослідників. Однак спроби пояснення агресивних дій молодих людей важко тим, що не тільки в повсякденній свідомості, але в професійних колах і в багатьох теоретичних концепціях явище агресії отримує вельми суперечливі тлумачення.

Необхідність визначення реальних психологічних причин агресивності зростаючих дітей, розкриття умов, механізмів, засобів її запобігання обертання і корекції обумовлює актуальність цієї роботи.

1. Взаємини підлітків

Особливо інтенсивний розвиток спілкування дітей зі своїми однолітками отримує в підлітковому віці. Залучення підлітка до вже не дитячих інтересів спонукає його до ініціативно-нормативної розбудови взаємин з оточуючими людьми. Він сам починає пред'являти підвищені вимоги до себе і до дорослих, чинить опір і протестує проти поводження з ним як маленьким. Підліток вимагає розширення своїх прав та визнання дорослими людьми його обов'язків. Як реакція на нерозуміння з боку дорослої людини у підлітка нерідко виникають різні види протесту – непокора, неслухняність, які у вкрай вираженій формі проявляються у відкриту непокору, негативізм. Якщо дорослий усвідомлює причину протесту з боку підлітка, то він бере на себе ініціативу у розбудові взаємин, і ця перебудова здійснюється безконфліктно. ............