Тернопільський національний педагогічний університет

Підвищення рівня природничо-наукових знань майбутніх учителів початкової школи методом «мозкової атаки»

Постановка проблеми, її зв’язок з важливими завданнями

Аналіз сучасного стану природничої науки свідчить про великі успіхи у пізнанні суті біологічних перетворень на всіх рівнях організації матерії. Її розвиток відбувається, з одного боку, в напрямі все більшої диференціації, більш глибокого пізнання усіх рівнів живого світу, а з іншого боку – інтеграції знань навколо теоретичних узагальнень. Разом з тим, вивчення рівня та якості природничо-наукових знань студентів виявило недоліки, найістотнішими з яких є фрагментарність, безсистемність, невміння використовувати вивчене у нестандартних ситуаціях, відсутність здатності аналізувати й узагальнювати [2]. Тому, головна мета природничих дисциплін полягає у створенні умов для розвитку в студентів таких якостей особистості:

– природничо-наукового бачення природи, яке включає вміння та бажання осмислено пізнавати природні явища, фіксувати їх особливості, ставити перед собою дослідницькі цілі;

– емоційно-чуттєвого відношення до природи, яке підкріплюється усвідомленим володінням гуманітарними методами її пізнання та розуміння;

– вміння діяти в щоденних різноманітних ситуаціях спілкування з природою у відповідності з своїм образом людини і світорозуміння;

– володіння вмінням добувати факти, формулювати проблему, висувати гіпотези, будувати особисті пояснення та перевіряти їх, усвідомлювати свою пізнавальну діяльність тощо;

– уміння порівнювати альтернативні погляди і вчення про фундаментальні проблеми природознавства, аргументовано відстоювати власну точку зору на проблему.

Досягнення цієї мети вимагає впровадження у педагогічну практику таких форм організації та проведення занять зі студентами, які не лише активізують діяльність думок, але і формують діалектичне мислення і науковий світогляд, адже в процесі вивчення природничих дисциплін найбільш цінним є вирішення проблем, що допомагають розкривати логіку розвитку найважливіших наукових теорій і ідей [1]. Ці проблеми виникають щораз, коли з'являються протиріччя між положеннями теорії і новими дослідженими фактами, які вимагають свого осмислення і пояснення, висування нових гіпотез. В цьому контексті визріває необхідність використання інтерактивних методів навчання студентів, серед яких важливе значення посідає метод «мозкової атаки».

Мета публікації полягає у висвітленні доцільності використання методу «мозкової атаки» при вивченні дисциплін природничого циклу.

У роботах, присвячених методу «мозкової атаки» зустрічаються різні його тлумачення [3–9, 10, 11]. Метод «мозкової атаки» розглядається як ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішення, в якому здійснюється вільне висловлювання думок усіх учасників [4]. Часто його інтерпретують як технологію, мета якої – стимулювання групи осіб до швидкого генерування великої кількості ідей, орієнтація студента на актуалізацію знань, які вже є та набуття нових [8]. ............