Вступ

Передумови створення фізико – хімічного аналізу

Пірометр Курнакова

Нові методи дослідження фізико-механічних властивостей

металевих сплавів

Вчення про бертоліди та дальтоніди

Із середини ХІХ століття відбувся поділ хімії на теоретичну, яка основним своїм завданням мала створення нових теорій, передбачення властивостей хімічних сполук та вироблення певних математичних методів та хімію практичну, яка згодом одержала назву хімічної технології. Завданням хімічної технології є створення методів промислового одержання хімічних речовин, вивчення умов синтезу та їх оптимізація з метою підвищення виходу корисного продукту та зменшення енергозатрат.

Так склалося, що більш відомими, знаменитими ставали саме хіміки – теоретики, а не хімічні технологи, хоча цей поділ і є умовним. Ми всі можемо назвати автора періодичної системи хімічних елементів – Дмитра Івановича Менделєєва, а назвати хіміка, що на прохання Військового міністерства Російської імперії створив перші вітчизняні зразки піроксилінових та піроколоїдних порохів зможе не кожен, хоча це була одна і та ж людина.

Микола Сергійович Курнаков мало відомий серед загалу, але його внесок у розвиток хімії великий. Він отримав освіту в Гірничому університеті, який славився своїми викладачами хімічної технології, це і визначило його подальший тісний зв’язок із практикою. Як хімік Микола Сергійович Курнаков відомий створенням методів фізико – хімічного аналізу речовин, особливо розчинів солей та сплавів. До створення цього методу аналіз сплавів був важкою та складною справою, що займала багато часу. Створивши діаграми „склад-властивості” М. С. Курнаков зміг значно полегшити роботу хіміків по аналізу металічних сплавів, розчинів солей, кислот у воді.

Розглянемо основні положення фізико - хімічного аналізу.

Передумови створення фізико – хімічного аналізу

Розвиток промисловості, військової техніки, вів до винаходу нових металевих сплавів. Тому виникла необхідність для об’єднання зусиль вчених – металографів для вивчення природи металевих сплавів.

Здійснювати намічену програму дослідження природи металевих сплавів М. С. Курнаков почав в кінці 1897 р. І вже 7 травня 1898 р. на засіданні Російського фізико-хімічного товариства він провів виступ на тему „Про взаємні сполуки металів”, присвячену результатам вивчення амальгам натрію й калію, а також сплавів натрію з свинцем і вісмутом.

Було показано, що лужні метали утворюють із ртуттю, свинцем і вісмутом ряд сполук, що характеризуються надзвичайно різко вираженими температурними максимумами на кривих плавкості.

За аналогією можна було очікувати, що талій, що знаходиться в 11-м (непарному) ряду періодичної системи між ртуттю й свинцем, буде виявляти ті ж властивості. Результати дослідження, яке провів М. С. Курнаков із співробітниками цілком підтверджують цей висновок.

25 квітня 1900 р. М. С. Курнаков виступив із програмною доповіддю «Знаходження складу певних сполук у сплавах по методу плавкості». Вивчення температури плавлення дозволяє використати до металевих сплавів основні фізико-хімічні прийоми з області розчинів взагалі, яка на той час вже була значною мірою розроблена завдяки роботам Вант-Гоффа.

В цій же доповіді Микола Семенович підкреслював велике значення дослідження твердих розчинів, «тому що до цього типу відносятся найбільш важливі в практичному відношенні металеві сплави, наприклад, сталь, латунь, бронза й ін.». ............