МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КРАСНОДОНСЬКИЙ ПРОМИСЛОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ
ЗВІТ
Про проходження переддипломної практики
Для студентів спеціальності 5.091504
"Обслуговування комп’ютерних та інтелектуальних систем і мереж"
Студента:
Група:
Перевірив:
Краснодон
2099
1. Порівняльний аналіз можливих варіантів реалізації науково технічної проблеми
Покажчики напруги - переносні прилади, призначені для перевірки наявності або відсутності напруги на струмоведучих частинах. Така перевірка необхідна, наприклад, при роботі безпосередньо на відключених струмовідних частинах, при контролі справності електроустановок, відшуканні ушкоджень в електроустановці, перевірці електричної схеми і т. і.
У всіх цих випадках потрібно встановити лише наявність або відсутність напруги, але не його значення, яке, як правило, відомо.
Всі покажчики мають світловий сигнал, загоряння якого свідчить про наявність напруги на перевіряється частини або між перевіряються частинами. Покажчики бувають для електроустановок до 1000 В і вище.
Покажчики, призначені для електроустановок до 1000 В, діляться на двополюсний та однополюсні.
Двополюсний покажчики вимагають дотику до двох частинах електроустановки, між якими необхідно визначити наявність або відсутність напруги. Принцип їх дії - світіння неонової лампочки або лампи розжарювання (потужністю не більше 10 Вт) при протіканні через неї струму, обумовленого різницею потенціалів між двома частинами електричної установки, до яких торкається покажчик. Споживаючи малий струм - від часток до декількох міліампер, лампа забезпечує стійкий і чіткий світловий сигнал, випромінюючи оранжево-червоне світло.
Після виникнення розряду струм в ланцюзі лампи поступово збільшується, тобто опір лампи як би зменшується, що врешті-решт призводить до виходу лампи з ладу. Для обмеження струму до нормального значення послідовно з лампою включається резистор.
Двополюсний покажчики можуть застосовуватися в установках як змінного, так і постійного струму. Однак при змінному струмі металеві частини покажчика - цоколь лампи, провід, щуп можуть створити ємність відносно землі або інших фаз електроустановки, достатню для того, щоб при торканні до фази лише одного щупа покажчик з неоновим лампочкою світився. Щоб виключити це явище, схему доповнюють шунтуючих резистором, шунтуючих неонову лампочку і володіє опором, який дорівнює додатковим резистори.
Однополюсні покажчики вимагають дотику лише до однієї - випробуваної струмоведучою частини. Зв'язок із землею забезпечується через тіло людини, який пальцем руки створює контакт з ланцюгом покажчика. При цьому струм не перевищує 0,3 мА.
Виготовляються однополюсні покажчики зазвичай у вигляді автоматичної ручки, в корпусі якої, виконаному з ізоляційного матеріалу і має оглядове отвір, розміщені сигнальна лампочка і резистор; на нижньому кінці корпусу укріплений металевий щуп, а на верхньому - плоский металевий контакт, якого пальцем стосується оператор.
Однополюсний покажчик може застосовуватися тільки в установках змінного струму, оскільки при постійному струмі його лампочка не горить і за наявності напруги. Його рекомендується застосовувати при перевірці схем вторинної комутації, визначенні фазного проводу в електролічильника, лампових патронах, вимикачі, запобіжники і т.п.
При користуванні покажчиками напруги до 1000 В можна обходитися без захисних засобів.
Правила техніки безпеки забороняють застосовувати замість покажчика напруги так звану контрольну лампу - лампу розжарювання, ввернути в патрон, заряджений двома короткими проводами. ............