План
1. Поняття наукової творчості студентів.
2. Особливості, цілі і завдання наукової творчості.
3. Рівні творчого потенціалу студентів.
Використана література
1. Поняття наукової творчості студентів
Навчальна праця є важливим компонентом навчально-виховного процесу у ВЗН, саме тієї його сторони, яка відображає активність студента в оволодінні соціальним досвідом. Тому слід звертати особливу увагу на формування у студентів різноманітних, глибоких і міцних систем знань, на максимальну стимуляцію їх самостійної діяльності, розвиток стійких творчих інтересів, цілеспрямованості творчих пошуків, наполегливості під час виконання творчих завдань.
Творчість науковці розглядають по-різному. За визначенням С.О.Смирнова, творча діяльність є засобом інтенсивного розвитку інтелектуальних можливостей і особистісних якостей тієї людини, яка навчається [6]. В.І.Петрушин говорить: “Творчий процес – це діяльність людини, яка направлена на створення чогось нового, оригінального продукту у галузі ідей, мистецтва, а також виробництва і організації. Новизна, яка виникає в результаті творчої діяльності, може мати як об’єктивний, так і суб’єктивний характер."[7]. Творчість – це така діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове, чого до цього часу не було. [5]. Ставлячи завдання розробки методики навчання студентів гуманітарних вузів інформатики, спрямованої на розвиток їх творчої діяльності, візьмемо за основу визначення С.О.Смирнова.
Сутність творчості – у передбаченні результату, створенні силою думки гіпотези та її перевірці. Діапазон творчих завдань надзвичайно широкий і складний: від розв’язання головоломки до наукового відкриття – але сутність їх одна: при вирішенні здійснюється акт творчості, знаходиться новий шлях або створюється щось нове. Тут потрібні особливі якості розуму: спостережливість, уміння зіставляти й аналізувати, комбінувати, знаходити зв’язки і залежності, закономірності, тобто вирішення творчих завдань розвиває творчі здібності майбутніх спеціалістів. Як зазазначає С.О.Смирнов, творча діяльність є засобом інтенсивної роботи, інтенсивного навчання. У процесі навчання від студента слід вимагати, щоб він умів правильно моделювати і користуватися аналогіями; науково фантазувати; бути працездатним, послідовним, наполегливим, пристрасним, самокритичним, точним [2].
Із двох різних цілей навчання: студенти повинні запам’ятати і зрозуміти; студенти повинні розвинути здатність і смак до самостійного мислення, викладач, безумовно, повинен прагнути до реалізації другої. При цьому дуже важливою є постановка навчального завдання, тобто така організація змісту завдання (та інструкції до неї, якщо це необхідно), яка стимулює самостійний пошук [8].
Встановлення зв’язку між новим і засвоєним здійснюється у всіх студентів по-різному, тому знання мають бути диференційованими, можливо, з різнотипними інструкціями.
Об’єктивність навчально-виховного процесу визначається не лише рівнем засвоєння знань, але й ставленням до навчання. Як зазначає Г.С.Костюк, навчальна діяльність проходить по-різному залежно від суб’ктивних причин, від того, як особистість ставиться до цієї діяльності, яка її внутрішня позиція, якого змісту набуває для неї діяльність [4]. ............