Житомирський державний університет імені Івана Франка Кафедра соціальної психології та педагогіки Порівняльний аналіз: Гіппократ і Демокріт.
студентки 44 групи
соціально-психологічного факультету
спеціальності "Практична психологія.
Соціальна педагогіка"
заочної форми навчання
Микитчук Л.О.
Житомир 2009
Натурфілософ-атоміст Демокріт (бл. 460 до Р.Х.-р. смерті невідомий; по деяких повідомленнях прожив понад сто років) примітний як автор перших у світовій історії психологічних творів. Діоген Лаертський вказує, що йому належали два твори: «Про Розум» і «Про Почуття», об'єднані під загальним заголовком «Про Душу».
Демокріт народився в місті Абдери, у знатній і забезпеченій родині. Його батьки постаралися дати йому найкраще виховання, однак Демокріт визнав за необхідне почати кілька тривалих подорожей, щоб одержати необхідні для себе знання не тільки Греції, але й в інших країнах, насамперед у Єгипті, Персії й Індії. На ці подорожі Демокріт витратив майже всі гроші, залишені йому батьками, а тому, коли він повернувся на батьківщину, його співгромадяни порахували його винним у розтраті зі статку й призначили судове засідання. Демокріт повинен був виправдати свою поведінку або назавжди покинути рідний будинок. У своє виправдання Демокріт, доводячи співгромадянам користь отриманих їм знань, прочитав народним зборам свою книгу "Великий мирострой" (яка, на думку сучасників, була його кращим здобутком). Співгромадяни порахували, що гроші були їм витрачені з користю. Демокріта не тільки виправдали, але й вручили йому більшу грошову нагороду, а також спорудили мідні статуї в його честь.
На жаль, твори Демокріта дійшли до нас тільки в уривках. У системі поглядів Демокріта матеріалістична лінія, що йде від Фалеса, отримала своє найбільш послідовне вираження. Демокріт думав, що все складається з атомів – дрібних, неподільних матеріальних часток.
Між атомами є порожній простір, і вони перебувають у постійному закономірному русі. Існує нескінченна безліч різновидів атомів, які відрізняються один від одного формою й розміром.
У цьому й полягає справжня природа світобудови; будь-які якісні, почуттєво сприймані характеристики речей існують лише в людському сприйнятті: «якості існують лише по установленню, по природі ж існують тільки атоми й порожнеча».
При цьому людська душа принципово не відрізняється від матеріальних речей: вона точно так само складається з атомів; після смерті людини душу розсіюється в повітрі, а тому смертне не тільки тіло, але й душу.
Атоми душі й атоми вогню родинні: їм властиві сферична форма й найменші розміри. Психічні процеси являють собою рух, тобто, по суті, матеріальні. Чисто матеріальними причинами Демокріт пояснює, наприклад, зорове сприйняття: «...Бачимо ми тому, що в нас попадають і залишаються «видності» (ейдоли), тобто особливі дрібніші частки». Теорія пізнання Демокріта - «теорія витікань».: мікроскопічні, невидимі копії навколишніх предметів - «видности» (ейдоли), минають, відділяються від всіх предметів і носяться в повітрі, попадаючи в органи почуттів.
Таким чином, всі наші відчуття (у тому числі зорові, слухові) є контактними. Узагальнюючи дані декількох органів почуттів, людина відкриває світ, переходячи на наступний рівень – понятійний, який є результатом діяльності мислення. ............