Актуальність теми дослідження. У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті зазначено, що система освіти має забезпечувати всебічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування інтересів та потреб, сучасного світогляду, навичок самостійного наукового пізнання, оволодіння засобами практичної та пізнавальної діяльності. Ці завдання реалізовуються в школі під час вивчення учнями різних предметів, зокрема трудового навчання.

Як свідчить аналіз шкільної практики, інформаційне навантаження школярів з різних предметів досить велике, а особливо для молодших школярів, які тільки адаптуються до шкільних умов. Це спричиняє зниження в учнів пізнавального інтересу, пасивність під час навчання. У той же час ефективність навчального процесу значною мірою залежить від активності школярів під час сприймання і засвоєння матеріалу: від напруженої роботи їх уяви, пам’яті, мислення, інтересу до предметів і явищ, які вивчаються.

Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позаурочною.

Позаурочна робота – різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи.

Завдання позаурочної роботи – закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання.

Її зміст визначається загальним змістом виховання школярів, який передбачає розумове, моральне, трудове, естетичне і фізичне виховання.

У сучасній школі вчитель уже практично перестає бути основним джерелом інформації, але натомість зростає його роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Оскільки активізувати пізнавальну діяльність школярів лише на уроках є неможливим, необхідно всіляко підтримувати їх активність у позакласній роботі та скеровувати на поглиблене засвоєння трудових навичок під час занять в позаурочних гуртках, на позаурочних заходах з трудового навчання.

Методику організації позаурочної роботи з трудового навчання розглядали в наукових працях Веремійчик І.М. [8], Глущенко А.Г. [11], Шутяк В.Г. [45], [46], [47] Міщенко І.Т. [27], [28], [29] та інші.

Аналіз досвіду роботи вчителів-практиків свідчить, що наявні в методиці викладання трудового навчання в молодших класах форми й види позакласної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах використовуються епізодично, безсистемно, з недостатнім урахуванням вікових особливостей дітей. Причина цього не лише у відсутності належної уваги до позакласної роботи, але й у недостатній методичній підготовці педагогів до її проведення.

Актуальність проблеми активізації пізнавальної діяльності школярів на позаурочних заходах з трудового навчання, її теоретичне й практичне значення та роль у трудовій підготовці учнів потребують спеціальних досліджень, що зумовило вибір теми курсової роботи «Позаурочна робота з трудового навчання та її роль у трудовій підготовці молодших школярів».

Об'єкт дослідження – Трудова підготовка молодших школярів в загальноосвітньому закладі.

Предмет дослідження – зміст, форми та види позаурочної роботи з трудового навчання як засоби активізації пізнавальної діяльності та трудової підготовки молодших школярів.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективних форм і видів позаурочної роботи з трудового навчання, орієнтованих на ефективну трудову підготовку та активізацію пізнавальної діяльності учнів молодших класів.

Відповідно до мети були визначені такі завдання дослідження:

1)         вивчити стан дослідження проблеми проведення позаурочних занять з трудового навчання у психолого-педагогічній літературі;

2)         дати визначення поняттю «позаурочна робота», та охарактеризувати її суть;

3)         теоретично обґрунтувати ефективність різних форм і видів позаурочної роботи з трудового навчання у молодших класах;

4)         розробити план-конспекти позаурочних занять для молодших школярів;

5)         експериментально перевірити ефективність запропонованих позаурочних заходів.

Для розв’язання поставлених завдань було використано такі методи дослідження:

емпіричні – вивчення та аналіз досвіду роботи вчителів з методики позакласної роботи з трудового навчання; педагогічне спостереження, бесіди та опитування школярів з метою з’ясування стану проведення позаурочної роботи в сучасній школі та рівня методичної підготовки вчителів до її організації; педагогічний експеримент, у ході якого було перевірено ефективність форм і видів позакласної роботи в процесі трудової підготовки молодших школярів (формувальний експеримент);

теоретичні – аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури для визначення стану дослідження проблеми; статистична кількісна і якісна обробка результатів дослідження, на основі якої було перевірено педагогічну ефективність розроблених позаурочних заходів.

Організація дослідження. ............