Контрольна робота

на тему:

«Ціноутворення»

Вступ

Ціна є одним з найбільш важливих інструментів регулювання економіки, її регулюючий вплив на економіку охоплює багато напрямків. Зокрема, за допомогою цін виробництво підпорядковується суспільним потребам, вираженим у формі платоспроможного попиту, ціни стимулюють зниження витрат на виробництво і реалізацію товарів, запровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення якості товарів і тощо.

Усі ці регулюючі функції ціна може виконувати найбільш ефективно лише за умов вільного ціноутворення, тобто тоді, коли вона формується тільки під впливом ринкових чинників.

Процес встановлення і розробки ціни називається ціноутворенням.

Метою розрахункової роботи є поглиблення теоретичних знань і набуття практичних навичок з предмету «Ціноутворення», можливості застосування набутих знань з методики ціноутворення, узагальнення цифрового матеріалу.

Основними завданнями розрахункової роботи є:

-           продемонструвати вміння підбирати, опрацьовувати матеріал, формувати підсумки проведеної роботи;

-           застосувати набуті знання з методики ціноутворення;

-           узагальнення цифрового матеріалу.

Методологічною основою розрахункової роботи є нормативні та інструктивні документи, зокрема Закони України «Про ціни і ціноутворення», «Про податок на додану вартість», «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та інша рекомендована література.

Принципи ціноутворення в умовах ринку

Ціно- і тарифотворення – це процес встановлення цін і тарифів, продуктом або результатом якого є ціна і тариф.

Суб'єктами ціно- і тарифотворення є юридичні і фізичні особи, яким надано право встановлення цін і тарифів. Отже, суб'єкти ціно- і тарифотворення одночасно є суб’єктами цін (тарифів) і ціно- і тарифотворення. Водночас фізичні особи, які не мають статусу підприємців, не можуть бути суб'єктами ціно- і тарифотворення, крім випадків реалізації сільськогосподарської продукції присадибними (подвірними) господарствами, членами садівничих і огородніх товариств.

Важливо відзначити, що ціно- і тарифотворення – це завжди плановий, прогнозний процес, спрямований у майбутнє (прийдешнє), хоч би тому, що деякі складові цін (тарифів), такі як операційний прибуток і ПДВ, закладені у них, витрачатимуться, відповідно, суб'єктами господарювання і державою у майбутньому. Та і власне витрати, передбачені у складі цін і тарифів на час їх формування, здебільшого істотно відрізняються від поточних (теперішніх) витрат, бо теж спрямовані у майбутнє,

Процес ціно- і тарифотворення у планово-директивній економіці був зосереджений у державних цінових центрах, через столиці союзних республік і завершувався на обласному рівні, від чого отримав назву централізованого ціно- і тарифотворення, і грунтувався на застосуванні витратної методології ціно- і тарифотворення, тому встановлені ціни і тарифи були нереальними.

У ринковій економіці (в Україні – теж) процес ціно- і тарифотворення децентралізований – здійснюється безпосередньо суб'єктами господарювання у сферах виробництва і обігу та за ринковою методологією. ............