Міністерство Освіти і Науки України
Запорізький технічний національний університет
Кафедра соціальної роботи
Курсова робота
з дисципліни: «Загальна соціологічна теорія»
на тему: «Прийомна сім’я, як об’єкт соціальної роботи»
ВИКОНАВЕЦЬ
Студент 1-го курсу
Спеціальність «соціальна робота»
Ю.Г.Альошина
КЕРІВНИК
Викладач
О.А. Агарков
Запоріжжя 2009
Зміст
Вступ
Розділ I. Теоретико-методологічні підходи до аналізу прийомних сімей
1.1 Нормативно-правова база соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
1.2 Сімейні форми влаштування дітей - сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування
1.3 Соціально-психологічні характеристики дітей - сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування
1.4 Вплив спадковості та соціального середовища на поведінку дітей, які виховуються в прийомних сім’ях
Висновок до розділу I
Розділ II. Соціальний супровід прийомних сімей
2.1 Соціально – педагогічна модель «ведення випадку»
2.2 Оцінка потреб дитини та прийомної сім’ї
2.3 Планування, реалізація, завершення соціального супроводження прийомних сімей
Висновок до розділу II
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
На сьогоднішній день в Україні в умовах економічної кризи, політичної і соціальної нестабільності, радикальної соціально-культурної трансформації постає проблема щодо необхідності розробки нових форм утримання та виховання дітей, які перебувають у особливо складних і дискомфортних умовах. Перш за все це стосується дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
В останні десять років в нашій державі вдвічі збільшилася кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Переважна більшість цих дітей влаштовані в інтернатні заклади. Вихованці інтернатних закладів відрізняються від дітей, які виховуються в сім’ях, станом здоров’я, розвитком інтелекту й особистості в цілому, що підтверджено спеціальними психологічними дослідженнями (І.М.Дубровіна, М.І.Лисіна, А.М.Прихожан). [6]
Дитина в державних закладах отримує комплекс освітніх, медичних, соціальних послуг, але спостерігаються значні відхилення у процесі її соціалізації, які проявляються у відсутності навичок самостійного життя, невмінні самостійно будувати стосунки у сім’ї та відкритому колективі.
Вивчення проблем влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, довело, що сімейне виховання, безперечно, виступає пріоритетною формою в Україні.
Роль сім’ї для дитини надзвичайно важлива. Батьки дають дітям життя, відповідають за догляд і виховання, беруть на себе фінансову відповідальність, мають юридичні повноваження, у тому числі на право прийняття важливих рішень від імені дітей. Батьки допомагають відчути взаємне тепло й любов, передають дітям досвід поколінь, життєві цінності та духовність, виховують дітей, задовольняють щоденні потреби, надають зразки для наслідування, поступово прищеплюють соціальні й побутові навички, необхідні у самостійному житті. Усі ці потреби життєво важливі для кожної дитини, якого б віку вона не була.
Діти повинні зростати в сім’ях рідних батьків, але коли це неможливо, альтернативою біологічній родині може слугувати інша сім’я.
В Україні існує чотири форми сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. ............