Реферат
з маркетингу на тему:
Про сутність поняття
"Стратегічна конкурентоспроможність"
Поняття "стратегічна конкурентоспроможність" увійшло в науковий ужиток відносно недавно. Кілька років тому Р. Фатхутдінов звернув увагу на те, що звичайно констатується тільки фактична конкурентоспроможність, а щодо прогнозної конкурентоспроможності в літературі згадки не зустрічаються; своє власне трактування цього поняття дослідник подає в такий спосіб: "Стратегічна конкурентоспроможність – це потенційна здатність об'єкта або суб'єкта управління конкурувати в майбутньому на конкретних ринках, забезпечувана зниженням прояву стратегічних неконкурентоспроможних чинників і посиленням прояву стратегічних ексклюзивних конкурентних переваг об'єкта (суб'єкта) на основі проведення комплексної стратегічної діагностики об'єкта або суб'єкта, параметрів ринку і конкурентів, розробки стратегії".
Крім Р. Фатхутдінова питанням стратегічної конкурентоспроможності займався також вітчизняний дослідник І. Смолін, який визначив сутність розгляданого поняття дещо лаконічніше: "Стратегічна конкурентоспроможність являє собою перспективну цільову характеристику майбутньої здатності суб'єкта ринку отримувати конкурентні переваги над суперниками і реалізовувати їх у власних інтересах. У конкретизованій формі вона уособлює запланований результат здійснення конкурентної стратегії і тому виступає об'єктом стратегічного управління".
Метою даної роботи є комплексне дослідження та виявлення сутності словосполучення "стратегічна конкурентоспроможність", яке тепер уже набуло всіх прав наукового терміна. Щоб здійснити свій намір, ми вдамося до методів синтезу й аналізу, розглянувши окремо обидві складові словосполучення, вичерпно витлумачивши зміст кожної, а далі синтезувавши здобуті результати, як це звичайно прийнято в практиці чи не кожного дослідження.
Розпочнемо з аналізу першої складової, яка походить від категорії "стратегія". Спираючись на традиційні підходи до тлумачень її сутності, прийняті в економічній теорії, стратегію можна визначити як сукупність цілей, а також методів їх досягнення, які в умовах мінливого зовнішнього середовища постійно коригуються з метою адаптації до змін останнього у процесі досягнення намічених орієнтирів. В основу стратегії покладено не часовий орієнтир, а спрямованість на досягнення цілі; "головним критерієм привабливості стратегії вважається ступінь досягнення цілей підприємства". Звідси можна констатувати, що сенс першої частини в назві поняття "стратегічна конкурентоспроможність" містить у собі не тільки спрямованість на досягнення суб'єктом ринку поставлених цілей, а й своєчасну адаптацію останніх, а також і дій суб'єкта ринку до умов зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування.
Щодо другої частини словосполучення найкращим можна вважати таке визначення: "Конкурентоспроможність підприємства (фірми) в умовах маркетингової орієнтації – це спроможність господарських одиниць до ефективного функціонування на ринку, заснованого на пропозиції товарів, що відповідають запитам і перевагам покупців за якістю, кількістю і асортиментом в необхідні терміни і на більш вигідних в порівнянні з конкурентами умовах".
Таким чином, у нас є всі підстави твердити, що конкурентоспроможність, тобто можливість конкурувати, - це, по-перше, властивість об'єкта або суб'єкта бути кращим за інших за певними параметрами, по-друге, вона проявляється лише в конкурентному змаганні.
Уже на даному етапі аналізу, здавалось би, можна констатувати, що застосування цього поняття обмежене певними рамками, а саме: дану властивість може мати об'єкт або суб'єкт у конкурентному середовищі, а в умовах обмеженої конкуренції (монополії) уживання поняття втрачає сенс. ............