Часть полного текста документа: Вихідні дані Місце Луцьк Температура найбільш холодної п’ятиденки -20 оС Середня температура опалювального сезону -0,2 оС Тривалість опалювального сезону 187 діб Зона вологості для даного сезону Н (нормальна) Кліматична зона І І Висота поверху від підлоги до стелі 2,8 м Орієнтація зовнішньої стіни сходової клітини Пн Температура води на вводі тепломережі: – tгор 150 оС – tзвор 70 оС Будинок 5-поверховий, має горище та підвал Перекриття міжповерхові Завтовшки 300 мм Система водяного опалення Однотрубна, тупікова з верхньою разводкою, з проточно-регульова-ними стояками (з 3-х ходовими кранами) Перепад води в системі опалення: – tгор 95 оС – tзвор 75 оС Конструкція стіни одношарова панель з ніздрюватого бетону 350 мм
1. Підбір огороджуючих конструкцій житлового будинку Згідно з додатком 1 температурна зона ІІ, згідно завдання, приймаємо нормальну зону вологості. Приймаємо умови експлуатації – Б. 1. Зовнішні стіни Згідно з дод. 3 опір теплопередачі заданої конструкції Rзаг = 0,9 м2 0С / Вт За додатком 2 нормативний опір теплопередачі стін в температурній зоні, де знаходиться район будівництва, R норзаг = 2,5 м2 0С / Вт. Товщину шару утеплювача (пінополістирол, за умов експлуатації Б λут =0,045 Вт/м2 0С табл. 3) розраховується за формулою приймаємо і знаходимо повний опір теплопередачі зовнішньої стіни з утеплювачем із пінополістиролу. 2. Горищне перекриття Згідно з дод. 2 нормативний опір теплопередачі R но = 3,0 м2 0С / Вт За дод. 5 приймаємо тришарову панель з важкого бетону з утеплювачем із мінераловатних плит товщиною 380/210, rут = 200 кг/м2, опір теплопередачі Rзаг = 2,33 м2 0С / Вт; товщина шару утеплювача, приймаємо і знаходимо повний опір теплопередачі перекриття з утеплювачем. 3. Перекриття над підвалом Згідно з дод. 2 нормативний опір теплопередачі R но = 2,3 м2 0С / Вт За дод. 4 приймаємо таку конструкцію перекриття: паркет мм на мастиці, стяжка з легкого бетону мм, гідроізоляція, утеплювач із пінополістиролу, пароізоляція, багатопустотна залізобетонна панель мм, опір теплопередачі Rзаг = 2,61 м2 0С / Вт. 4. Вікна та балконні двері Згідно з дод. 2 нормативний опір теплопередачі R но =0,5 м2 0С / Вт За додатком 7 приймаємо віконні блоки із ПВХ з однокамерними склопакетами з тепло відбиваючим покриттям. Rзаг = 0,51 м2 0С / Вт 5. Зовнішні двері Згідно з дод. 2 нормативний опір теплопередачі R но = 0,41 м2 0С / Вт За додатком 8 приймаємо дерев’яні подвійні двері з тамбуром між ними, для яких Rзаг = 0,43 м2 0С / Вт. Результати розрахунку та підбору огороджуючи конструкцій зводимо у таблицю 1. Таблиця 1 – Характеристика огороджуючи конструкцій житлового будинку № Найменування огороджуючої конструкції Опір теплопередачі Rо, (м2 оС)/Вт Коефіцієнт теплопередачім: К=1/R0о, Вт/(м2*оС) Товщина конструкції ,мм Rнзаг Rзаг 1 Зовнішня стіна 2,5 2,68 0,38 440 2 Горищне перекриття 3,0 3,14 0,33 620 3 Перекриття над підвалом 2,3 2,61 0,38 297 4 Вікна та балконні двері 0,5 0,51 1,96 - 5 Зовнішні двері 0,41 0,43 2,33 - 2. Розрахунок тепловтрат приміщень житлового будинку Розрахунок основних тепловтрат через огороджуючи конструкції виконаємо за формулою , Витрати тепла на нагрівання вентиляційного повітря: Qв = (tв - tзовн)* Аn Тепло надходження в приміщенні: Qп = F * 21 Загальні тепловтрати для кожного приміщення: Qп = Qо + Qв Результати розрахунку заносимо в таблицю 2. Таблиця 2 – Розрахунок тепловтрат по приміщенням Приміщення Огородження (tв-tр),oС Швид-кість вітру м/с Множник, h+ Σβ Тепловтрати и тепло надходження, Вт Номер Найменування і tв, oС Аn, м2 Позначення Орієнта-ція по сторонам світу Розміри і кількість (а х b) n, м А, м2 К=1/R, вт/м2 oC Qогр Qв Qп 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 101 Житлова кімната 24 ЗС З 6х3,1 18,6 0,38 (20+20)·1=40 6,3 1+0,1=1,1 311 tв = 20 oС ЗС Пн 4х3,1 12,4 0,38 (20+20)·1=40 - 1 207 ПВ Пн 1,2х1,5 1,8 1,96–0,38=1,58 (20+20)·1=40 - 1 125 ПП - 4х6 24 0,38 (20+20)·0,75=30 - - 274 Σ=917 960 1877 102 Житлова кімната 21 ЗС Пн 3,5х3,1 10,85 0,38 (20+20)·1=40 - 1 181 tв = 20 oС ПВ Пн 1,2х1,5 1,8 1,96–0,38=1,58 (20+20)·1=40 - 1 125 ПП - 3,5х6 21 0,38 (20+20)·0,75=30 - - 239 Σ=545 840 1385 103 Житлова кімната 15,7 ЗС З 4,5х3,1 13,95 0,38 (20+20)·1=40 6,3 1+0,1=1,1 233 tв = 20 oС ЗС Пд 3,5х3,1 10,85 0,38 (20+20)·1=40 4,9 1+0,05=1,05 165 БД З 0,7х2,2 1,54 1,96–0,38=1,58 (20+20)·1=40 6,3 1+0,1=1,1 107 ПП - 3,5х4,5 15,75 0,38 (20+20)·0,75=30 - - 180 Σ=685 628 1313 104 Житлова кімната 18 ЗС Пд 4х3,1 12,4 0,38 (20+20)·1=40 4,9 1+0,05=1,05 188 tв = 20 oС БД Пд 0,7х2,2 1,54 1,96–0,38=1,58 (20+20)·1=40 4,9 1+0,05=1,05 97 ПП - 4х4,5 18 0,38 (20+20)·0,75=30 - - 205 Σ=490 720 1210 105 Кухня 10,5 ЗС Пд 3,5х3,1 10,85 0,38 (16+20)·1=36 4,9 1+0,05=1,05 148 tв = 16 oС ПВ Пд 1,2х1,5 1,8 1,96–0,38=1,58 (16+20)·1=36 4,9 1+0,05=1,05 102 ПП - 3,5х3 10,5 0,38 (16+20)·0,75=27 - - 108 Σ=358 378 756 А Сходова клітка ЗС Пн (3,5х3,1) х5 54,3 0,38 (16+20)·1=36 - 1 817 tв = 16 oС ПВ Пн (1,2х1,5) х4 7,2 1,96–0,38=1,58 (16+20)·1=36 - 1 450 ВД Пн 1,2х2,3 2,8 1,96–0,38=1,58 (16+20)·1=36 - (0,27х15,5)·1=4,2 844 ГП - 6х3,5 22,75 0,33 (16+20)·0,9=32,4 - - 243 ПП - 6х3,5 22,75 0,38 (16+20)·0,75=27 - - 233 Σ=2587 - 2587 ∑Q 9128 Теплова потужність системи опалення Qсо житлового будинку визначається на основі розрахунку тепловтрат всіх окремих приміщень за формулою Qсо = Q1 b1 b2 - Qз + Q2 де b1, – коефіцієнт, який враховує додатковий тепловий потік від опалювальних приладів за рахунок округлення їх потужностей (типорозмірів); можна прийняти для секційних радіаторів висотою 500 мм b1= 1,06, висотою 300 мм b1 =1,02, для конвекторів «Акорд» b1 = 1,04; b2 – коефіцієнт, який враховує додаткові тепловтрати зарадіаторними ділянками зовнішніх стін, можна прийняти b2 = 1,01; Qз – теплонадходження від людей, побутових приладів, персональних комп'ютерів та ін., які визначаються за формулою Qз = 10Азп = 10·89=890 де Азп – загальна площа будинку, в яку включають площу квартир і площі сходових кліток на рівні кожного поверху. ............ |
