Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

Реферат на тему:

„Проголошення ЗУНР”

Виконала: Алієва Ксенія

студентка I курсу 1 групи

Перевірив: проф. Сергійчук

Володимир Іванович

Київ-2010р.

Вступ

Передумов створення ЗУНР було досить багато. Галичани втомилися бути від владою Австро-Угорської держави, вони були готові стати незалежною країною і розвиватися самостійною. Саме через це 13 листопада 1918 року було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). І нехай ці події також асоціюються з українсько-польською війною, але це був дуже важливий крок у історії України, а особливо подальша Злука 1919 року. Ці події свідчать про єдність українського народу, про бажання бути об’єднаними у вільній, незалежній, мужній, самостійній країні. У тій країні, яку ми отримали 1991 року, але зараз, на жаль, не зовсім цінуємо. Адже забуваємо ту ціну, яку заплатили наші попередники за єдність.

Проголошення Західноукраїнської народної республіки

західноукраїнська народна республіка

Події Першої світової війни, жовтнева революція, пробудження людей до боротьби кардинально змінили співвідношення міжнародних сил і знову зробили свої поправки у карті світу. Причиною цьому стали революції, що підірвали могутність великих імперій світу. І відчуваючи таку зміну подій, Австро-Угорська імперія видала маніфест 16 жовтня 1918 року, в якому йшлося про пропозицію народам, що входили до Австро-Угорщини створити свої власні сейми, що будуть представляти інтереси новостворених держав. Вони вважали, що можливим було створення федерації на колишніх землях Австро-Угорської імперії.

Як і можна було сподіватися, поляки також претендували на Східну Галичину. Внаслідок виник конфлікт двох народів за територію, а не, як на сході, за «серця й думки людей». Можливо, завдяки тому, що конституційна практика Австрії навчила поляків і українців цінувати систему управління й брати в ній участь, падіння імперії не призвело до такої бурі, хаосу, анархії та жорстокості, як на сході. Перед українцями й поляками Східної Галичини стояли чітко окреслені завдання: першочергову вагу мало національне питання, а розв'язання соціально-економічних проблем відкладалося на перспективу. Польсько-український конфлікт був запеклим, але не безладним, він переважно точився між регулярними арміями, що вели бої по встановленій лінії фронту, завдаючи порівняно невеликої шкоди цивільному населенню. По суті, це було випробування сили між 3,5 млн. українців Східної Галичини та 18 млн. поляків, котрі водночас воювали з чехами, німцями й литовцями, які також не хотіли бути включеними до Польської держави.

Таким чином У Львові 18 жовтня 1918 року відбулися загальні збори українських громадсько-політичних діячів Галичини і Буковини. Серед них були посли до імперського парламенту, депутати галицького і буковинського сеймів, керівники політичних партій, митрополит А.Шептицький, єпископ Г.Хомишин. Вони проголосили себе Конституантою (Установчими зборами і обрали Національну Раду – вищий орган влади української держави. Рада заявляла свої претензії на Східну Галичину, Лемківщину, північно-західну частину Буковини, а також Закарпаття.

Тим часом поляки також готувалися захопити Львів і Східну Галичину. ............