Процес створіння цивілізації у наш час: Глобалізація і відкритий ринок з погляду європейських соціологів
Будь-яка криза може вплинути на один або декілька аспектів соціального життя. Соціальна криза загалом може більш-менш загрожувати безперервності і тривалості суспільства. Вона навіть може спровокувати розпад суспільства або припинення його існування або, навпаки, викликати відносно малі втрати. За фундаментальними соціальними змінами можуть слідувати незначні. Суспільство протягом кризи може переживати застій, або, навпаки, бути заохоченим до швидких дій, іноді таких, що своїми наслідками можуть призвести його до самогубства. Воно може реагувати раціонально і адекватно на вид і масштаб кризи. У будь-якому випадку кризу відчуємо з погляду втрат, страждань і ризику. Якщо криза має глобальний характер, вона впливає на все людство, якщо локальний - діє тільки в певній області або серед певних суспільств. Вона може бути загальною, впливаючи на всі сфери соціального життя, або такою, що впливає тільки на деякі з цих сфер. Соціальні зміни цивілізації є джерелом криз глобального і загального характеру.
Пошук чіткого детермінізму в основі історичних процесів небезпечне заняття. У соціології, яка все частіше виявляє процеси за соціальними явищами й процесами , світ розглядається як динамічна реальність, повна змін. Цілком природною є спокуса спробувати зрозуміти його правила й загальні положення. Робляться спроби зробити глобальні узагальнення, що далеко йдуть, які виявились би успішними. Проте необгрунтованим уважаємо зв'язок важливих, тривалих, корінних, загальних і глобальних змін із появою прогресивних наукових відкриттів і технічних винаходів (слабкий детермінізм).
Усе більш звичним для сучасних теорій є розгляд не тільки проблеми зміни соціальних явищ, але також і самого часу ". Час став соціальною категорією в тому сенсі, що соціологи цікавляться, як в суспільстві формується ланцюг подій, як люди планують соціальний час, а також як ці плани впливають на них самих, суспільство й історію. Усе більше поширеним стає твердження, що ми живемо в новій ері, у часі цивілізації нових інформаційних технологій. Сучасні технологічні зміни супроводжуються відчуттям унікальності часу, в якому ми живемо, вагомості та новизни змін, які відбуваються не тільки в реальності повсякденного життя, але також і в його структурі. Одним з найбільш важливих процесів серед тих, що формують структуру повсякденного життя, на яку впливає розвиток цивілізації, інформаційних технологій, є глобалізація.
Під важливим явищем, що представляє глобалізація, завжди мався на увазі процес конвергенції, який розглядався на основі теорії конвергенції. Це спірний підхід, оскільки він не розрізняє причину і наслідок. Конвергенція найчастіше розглядається (або, в усякому разі, розглядалася) як процес асиміляції різних політико-економічних систем. Теорія бере свій початок - на основі науки про політику - у Раймонда Арена. Вона ґрунтується на думці, що різни системи переслідують одну й ту ж мету - економічне зростання та ефективне управління. Існували дослідники-теоретики, які стверджували, що світ досяг свого апогею в період демократично-ліберального устрою. Тому вони оголосили про кінець історії й ідеології .
Можемо сказати, що окремі аспекти конвергенції насправді існують в країнах, схожих між собою за рівнем цивілізаційного розвитку й добробуту. ............
