Зміст:

 

Вступ

Розділ 1. Теоретичний огляд впливу психогенних факторів на соматичні розлади у підлітків

1.1.  Поняття «патогенез» та систематика психосоматичних

розладів

1.2.  Проблеми підліткового віку, які несприятливо впливають на

емоційний стан підлітка

1.3.  Підліткові неврози, викликанні психогенними

факторами

Висновки до першого розділу

Розділ 2. Методики дослідження психогенних факторів які викликають соматичні розлади у підлітків

2.1. Характеристика контингенту дослідження

2.2. Загальна характеристика методів та методик дослідження та корекції психогенних факторів які несприятливо впливають на соматичний стан підлітків

2.2.   Методики для діагностики психогенних факторів які викликають соматичні розлади у підлітків

2.3.   Методики для корекції несприятливих психогенних факторів у підлітків

Висновки до другого розділу

Розділ 3.    Експериментальне дослідження психогенних факторів які викликають соматичні розлади у підлітків

3.1.   Організація експериментального дослідження

3.2.   Експериментальне дослідження

3.2.1.          Констатуючий експеримент

3.2.2.          Формуючий експеримент

3.2.3.          Контрольний зріз

3.3.   Аналіз експериментальної роботи за допомогою математичної статистики

Висновки до третього розділу

Висновки

Рекомендації

Література

Додаток

Вступ

 

Актуальність проблеми викликана потребою психологів та викладачів у досконалих методах психолого-педагогічного впливу на особистість підлітка з метою зменшення психогенних факторів, наслідком яких являються соматичні захворювання. Психосоматичні розлади у підлітків, є важливою проблемою практичної охорони здоров'я. Невміння розпізнати цю патологію часто приводить до того, що дійсний діагноз встановлюється через багато років після виникнення перших проявів хвороби [3].

Психосоматичні співвідношення це проблема не сьогоднішнього дня і не лише медична та соціальна проблема. У широкому сенсі цього слова — це проблема існування людини.

Розробка цієї проблеми ведеться давно і ті дослідники, які займалися вивченням джерел, присвячених психосоматичним розладам, відзначають, що, по суті, якщо брати медицину старовини, наприклад, Месопотамії, то вона застосовувала психологічну дію в магічному оформленні для лікування хворих.

Маги, чаклуни, знахарі використовували особливості особи і, впливаючи на особу психологічно, допомагали позбавлятися від тих або інших недуг. Ґрунтуючись на такій точці зору, історик медицини H.E.Sigerist (1951) вважає, що медицина Месопотамії була психосоматичною у всіх проявах.

Американський історик психіатрії Гр. Зільбург (1944) вважає, що історія психосоматики сходить від Гіппократа, оскільки саме він об'єднував психічне і соматичне: «меланхоліки страждають не лише поганим настроєм, але і відчувають болі в животі, неначе їх колють тисячами голок».

Пізніше Цицерон (1 століття до н.е.), за даними Ф.Александера і Ш.Селесник (1995), говорив, що фізичне здоров'я може знаходитися під впливом емоційних проявів. ............