КОНСУЛЬТУВАННЯ ПРИ ПЕРЕЖИВАННІ ПРОВИНИ.. 2

КОНСУЛЬТУВАННЯ ОБСЕССИВНИХ ОСОБИСТОСТЕЙ.. 6

Практично всім людям знайомі почуття провини. Це таке ж природне переживання людини, як тривога, самотність, свобода і відповідальність. Почуття провини допомагає зрозуміти різницю між тим, які ми є, і тим, які повинні бути. Воно виникає при порушенні індивідом значимих для нього норм моралі Одночасно це і почуття невиконаного обов'язку. Переживання провини відбувається в ситуаціях, в яких людина відмовляється від необхідної особистої відповідальності. Не випадково M.Htideqqer для визначення провини і відповідальності використовує одне й те ж поняття - Schmaiq. Бути винуватим w M. Htideqqer - значить бути «відповідальним за».

Як правило розрізняють справжню, невротичну і екзистенціальну провину. Справжня провина виникає в результаті усвідомлення провин. У такому випадку ' можлива і необхідна заслужена розплата.

Невротична провина виникає у результаті усвідомлення провинностей чи порушення заборон. Взагалі почуття провини, в структурі невротичних реакцій займає значне місце. Передусім для невротичного почуття провини характерні перебільшення і нещирість. При неврозах почуття провини ніби допомагає індивіду виправдатися перед собою та іншими. Він зовсім не намагається позбутися цього почуття і навіть енергійно противиться будь-яким намаганням зменшити його Іноді в переживаннях провини проявляється навіть своєрідна демонстративність Індивід спеціально принижує себе і тим самим вимагає схвалення своїх вчинків тому він боляче і вороже сприймає будь-яку сторонню критику сердиться, коли хтось серйозно починає звертати увагу на його провину.

Однією з найважливіших причин виникнення невротичної провини є страх осуду, боязнь бути «демаскованим». Страх відмежовує велику різницю між «фасадом» збудженнями. Невротик із останніх сил захищає створений- ним «фасад», тому що ця «фортеця» захищає від тривоги. За образом сильної людини невротична особистість намагається приховати свої слабості, незахищеність, неспокій, нездатність боротися за себе. Ненавидячи ці властивості невротик боїться їх викриття іншими людьми. Уникаючи відповідальності за своє життя і не бажаючи добиватись реалізації своїх намірів, він намагається «паразитувати» на оточуючих способом домінування чи з допомогою прив'язаності, любові чи покірності.

У такого індивідуума почутгя провини і тривоги виникає одразу, як тільки звертатися увага його вимоги до оточуючих. Ці почуття надають пспротичній особистості упевненості, що вона не буде осудженою, тим самим маскується дійсна проблема. Таким чином, почуття вини є не лише наслідком демаскування, але і способом психологічного захисту від страху. За фасадом провини збільшується почутгя безпеки, а оточуючі провокуються індивідом на запевнення в його невинності. Окрім того, почутгя вини дає підстави вважати себе моральним і добросовісним. Тенденція до самообслуговування також охороняє від необхідності змінюватися. Ще одна важлива функція невротичного почуття провини полягає в тому, що вона зменшує небезпеку звинувачення зі сторони інших, інколи безпечніше наперед взяти вину на себе.

Переживання вини має також онтологічний аспект, тобто варто визначити екзистенційну вину. ............