Психологічне консультування тривожних клієнтів

Введення

Консультування можна розглядати як особливий вид відносин допомоги, як якийсь репертуар можливих дій, як психологічний процес. Цілі консультування мають пов'язаний зі свідомістю аспект. У різному ступені всі консультаційні підходи фокусуються на зміні відчуттів, думок і дій людей так, щоб люди могли жити ефективніше.

Психологічне консультування – це діалог индивидуальностей, діалог унікальних осіб|особистостей. Для діалогу недостатньо звичайної мови спілкування, недостатньо слів. Необхідне з'єднання різних поглядів на світ, взаєморозуміння, контакт внутрішніх світів. Клієнт вибирає консультанта інтуїтивно, часто орієнтуючись на його формальні характеристики, сприймаючи як фахівця або випробовуючи довіру і тяжіння до нього як до особи. Консультант більшою мірою відповідальний, відбудеться або не відбудеться діалог. Саме він вибирає той професійний інструментарій, який дозволить зробити спілкування дійсно глибоким, а консультування ефективним.

Існують спеціальні проблеми психологічного консультування: тривожних клієнтів; вороже настроєних і агресивних осіб; клієнтів з психосоматичними розладами; асоціальних осіб;клієнтів з депресією і суициднми намірами; при сексуальних проблемах. Ми зупинимося саме на вивченні цих спеціальних питань.

Мета контрольної роботи: вивчення особливостей консультування тривожних клієнтів, вороже настроєних і агресивних.

1 Психофізіологічні основи тривожності

Тривожність займає|позичає,посідає одне з найважливіших місць як в нормальній психодинаміці, так і в психопатології, тобто у виникненні різних симптомів. Тривожність попереджає про небезпеку, загрозі і в цьому сенсі має не меншу цінність, чим біль. S. Freud визначає тривожність як сигнал з боку Ego, застережливий індивіда про внутрішній конфлікт. Зазвичай конфлікт відбувається між неприйнятними імпульсами несвідомого і психічними силами, направленими на придушення цих імпульсів. Тривожність — сигнал не тільки попереджувальний, але і такий, що захищає від конфліктів, тому що задіює механізми психологічного захисту.

Тривожність має схожість із страхом (Freud навіть не розрізняє ці стани, вживаючи єдине поняття "Angst"), адже в обох випадках виявляється реакція на небезпеку. Про страх ми ще поговоримо в наступному розділі, тому що кожною з емоцій все ж таки властива специфічність. Тривожність интрапсихична, тобто обумовлена внутрішньо і зв'язується із зовнішніми об'єктами лише в тій мірі, в якій вони стимулюють внутрішні конфлікти. Зазвичай тривожність на відміну від страху є реакцією на уявну, невідому загрозу. У основі тривожності завжди лежать внутрішні конфлікти особи. Для тривожності також характерна пролонгованість, тобто їй властиво розтягуватися в часі, постійно повторюватися або ставати безперервною.

З фізіологічної точки зору тривожність є реактивним станом. Вона викликає фізіологічні зміни, що готують організм до боротьби — відступу або опору. При тривожності збуджується серцево-судинна система (частішає ритм серця, підвищується кров'яний тиск), а діяльність травного тракту пригноблюється (зменшується активність секреції і перистальтика). Кров з травного тракту "пересилається" в м'язову систему, тобто організм готується до активної діяльності. ............