Державна митна служба України

Академія митної служби України

Кафедра державного права та митної політики

РЕФЕРАТ

З дисципліни : „Історія держави та права України”

На тему : „Релігійне життя та відносини християнських церков у другій пол. XIV – першій половині XVIст. : історико-правовий аналіз”

Виконав : курсант гр.

Перевірив :

доц. Колесников К.М.

Дніпропетровськ

2002

ЗМІСТ

Вступ

І. Початок католицького наступу на українське православ'я

ІІ. Українське православ'я під політичним протекторатом Литовської держави

ІІІ. Зміна становища православної церкви після Кревської (1385) і Городельської (1413) уній

ІV. Правовий стан православної церкви в XVI ст

Висновки

Література
ВСТУП

Україна ніколи не замикалася перед західними впливами, і всі ті рухи, що відбувалися в Європі, потроху докочувалися через Польщу і Чехію й до нас. У нас були постійні зносини з Європою, а це давало змогу новим європейським ідеям заходити й до українського народу. Разом зо всіма цими ідеями рано зайшла до нас також ідея перекладу св. Письма на живу мову.

Отже, серед духовенства пішов великий рух з гаслом перевернути все з гори додолу. Це був рух, дуже корисний для розвитку української культури і православної церкви; він швидко зійшовся з таким же рухом серед людей світських. Від чого надзвичайно зміцнив, що й дало православній церкві сил боротися з тією небезпекою, яку принесли єзуїти.

В Україні розпочався жвавий культурно-національний рух, скерований на оборону церкви, як власної душі. Церква стала центром українського життя; бачивши різні перепони для свого розвитку, українське громадянство інстинктивно горнулося до єдиної національної інституції, де можна було почувати себе українцем.

І. Початок католицького наступу на українське православ'я

На двадцятий день після смерті Юрія (1340р.) польські війська перейшли кордон Галицько-волинської держави і попрямували до столиці Галичини Львова. Король Казимир виправдовував перед папою та західним світом свій грабіжницький наїзд на Галичину як обов'язок помститися за смерть Юрія II, свого свояка, що "згинув від рук схизматиків задля своєї християнсько-католицької ревності".[ 11,48]

Вступаючи на землю Галицької Русі, Польща як держава латинського християнства вступала на територію східного християнства. До Польщі прилучалася частина земель Київської Русі, країни, яка відрізнялася від Польщі як етнічно, так і культурно. Зберегти владу над країною східного християнства можна було тільки через насильницьке насадження замість східного християнства латинського католицтва. Це започаткувало національно-релігійну боротьбу, що тривала шістсот років.

Під опікою польської латино-католицької держави на Галицьку Русь рушили домініканці й францисканці, закладаючи всюди густу мережу своїх монастирів. Паралельно зі східними православними єпископами повсюдно ставилися латинські єпископи для ще не існуючих католицьких парафій. Замість Галицької митрополії постала в Галичі Латинська митрополія, згодом перенесена до Львова.

Українська православна церква вже при Казимирі Великому почала відчувати, що її становище в Галицькій землі, окупованій Польщею, поступово змінюється від спокійного церковного життя до несприятливого. ............