Міністерство освіти та науки України

Ніжинський державний університет ім. М.В. Гоголя

Ремесла Прилуччини

План

1. Вступ.

2. Цехові ремесла Прилуччини.

3. Цеховий устрій.

4. Прилуцькі ярмарки.

5. Список використаної літератури.

Основну масу населення Прилуччини, як і всієї України, з давніх-давен становили селяни. Найважливішим заняттям селянства було хліборобство, скотарство, ремесла та промисли. В селах працювало багато ремісників. Селянські ремесла ґрунтувалися в основному на сировині, що вироблялася в їхньому господарстві. Найбільш було поширене теслярство, ковальство, кушнірство, кравецьке ремесло, ткацтво, гончарство, бондарство. На початку ХУІ ст. в Україні було відомо понад двісті ремісничих спеціальностей. Велика кількість ремісників об’єднувалися в цехи.

2. Перші ремісничі цехові організації в Прилуках виникли ще в 1633р. Саме тоді Я. Вишневецький видав „фундації" (привілеї) міським майстрам-ремісникам. В „листі” Вишневецького виданому на заснування „кравецького, шевського, кушнірського та ковальського цехів" читаємо: „Ведомо чиню тим моим листом, … иж я, хотячи в як наилучшом порядку места мои украинние имети, а именно цехи разные при давних обичаях зоставляю, также права и вольности надаю…. цехам совокупним з собою - кравецкому, швецкому, кушнерскому, ковальскому. …" В обов’язки членів цехів входило віддавати частину своїх прибутків на користь князя Вишневецького. Окрім того, ремісники повинні були забезпечувати оборону міста і замку. В 1636 році Вишневецький видав „лист різницькому цеху”.

На період Визвольної війни 1648 - 1654 рр. наше місто було значним ремісничо-торговим центром. За переписом 1666 року ремісниче населення складало 36% всієї кількості зареєстрованих міщан. Потрібно додати, що ремісничих дворів в місті було більше, оскільки ремеслом займались не тільки міщани, але й козаки. Так, у 1666 році в місті працювали чотири цехи. Найбільший з них був об’єднаний з кушнірів та кравців, в якому нараховувалось 49 дворів ремісників. В цеху шевців входило 37 дворів ремісників. В мірошницькому цеху нараховувалось 17 дворів ремісників, ковальський цех нараховував 17 дворів ремісників

На початку ХVІІІ ст. в Прилуках нараховувалось шість цехів: кравецький („портняжний”), ткацький, чобітарський („шевський”), бондарський, хлібопекарський ("калачницкий”) і цех м’ясників ("різницький”). В ревізійній книзі 1740 р. цехи в Прилуках вже не згадуються, а зазначаються лише „мастеровые люди”. Потрібно зазначити, що на 1786 рік цехове впорядкування у прилуцьких ремісників ще існувало. Про це ми дізнаємося з опису цехів від історика Шафонського. Ось, які дані він наводить:

І. Кравецький цех мав „ стяг напів-об’ярений блакитний. з зображенням ікон і зі знаками ремесла, тобто праска і ножиці. Цешка (цешка - умовна ознака для зборів, її передавали з рук в руки напередодні зборів (своєрідне повідомлення)) - мідна дощечка, на одному боці якої зображено ікону, на другому - ножиці, праска й наперсток, в який вкладена голка, і напис: цеху кравецького цешка 1770 року. ” ІІ. Шевський цех мав „стяг зелений грезетовий із зображенням ікон. Цешка - дерев’яна, шевська колодка, чорною фарбою до п’яти, а п’ята червоною фарбою пофарбована." ІІІ. ............