Часть полного текста документа:РОДОВІ ТРАВМИ Під час родів нерідко відмічаються розриви промежини, вульви, вапни і шийки матки. При патологічних родах інколи виникають гематоми, ушкодження зчленувань таза, сечостатеві і кишково-вагінальні фістули. Під час родів може статися найнебезпечніше ускладнення - розрив матки. РОЗРИВИ ПРОМЕЖИНИ, ВУЛЬВИ І ВАГІНИ В періоді зганяння відбувається значне розтягнення вагіни, вульви і промежини. .У зв'язку з цим нерідко спостерігається ушкодження зазначених відділів родових шляхів, особливо промежини. Розриви промежини належать до найчастіших видів акушерської патології, вони бувають в середньому у 10% породіль. Розриви промежини. Виникненню розривів промежини сприяють такі обставини: 1) втрата еластичності (ригідність) тканин у старих первородящих, рубці після попередніх родів, висока промежина: 2) прорізування головки несприятливим розміром, що спостерігається при розгинальних передле-жаннях, надмірно великій головці; 3) оперативні роди (накладання щипців та ін.); 4) вузький таз, особливо плоскорахітичний (швидке прорізування) та інфантильний таз (вузький донний кут); 5) неправильне ведення родів: передчасне розгинання і швидке прорізування головки. Ушкодження промежини настає не раптово, йому звичайно передують зміни, які вказують на розрив, що готується. У зв'язку з наростаючим тиском головки промежина куполоподібне випинається, стає ціанотичною і набряклою. Надалі шкіра промежини блідне, стає блискучою, на ній з'являються дрібнененькі тріщини. Вказані зміни (випинання промежини, ціаноз, набряк, побіління) є ознаками загрожуючого розриву промежини. При загрожуючому розриві промежини роблять серединний розріз промежини - перинеотомію. Гладенькі краї різаної рани загоюються після накладання швів краще, ніж нерівні краї рваної рани. Розрізняють три ступені розриву промежини. Розрив першого ступеня. Порушується задня спайка (невелика ділянка шкіри промежини і стінки вагіни); м'язи промежини лишаються непошкодженими. Розрив другого ступеня. Порушуються шкіра промежини, стінка вагіни і м'язи промежини, крім зовнішнього сфінктера прямої кишки. Розрив третього ступеня. Крім вказаних вище тканин, розривається і зовнішній сфінктер прямої кишки, а іноді і стінка прямої кишки. До рідкого виду травм належить центральний розрив промежини. Він характеризується тим, що ушкоджується центр промежини при збереженні цілості задньої спайки. Плід' народжується не через статеву щілину, а через отвір, який утворився в центрі промежини. Уже згадувалось, що розриви м'яких частин родових шляхів, в тому числі й промежини, становлять небезпеку щодо проникнення інфекції. Крім того, навіть незначні розриви промежини в дальшому сприяють опущенню і випадінню статевих органів. При розриві третього ступеня виникає недержання газів і калу. Всякий розрив промежини повинен бути зашитий. Зашивання розривів промежини Накладання швів на промежину проводиться безпосередньо після народження посліду. Чим триваліший строк від моменту розриву до накладання швів, тим більша небезпека інфікування рани. До народження посліду зашивати її не рекомендується, бо невідомо, як пройде післяродовий період (не виключається необхідність введення руки в матку). Зашивання промежини проводять при додержанні всіх правил асептики; підготовку операційного поля і рук оператора здійснюють за правилами, прийнятими для акушерських операцій. ............ |