РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
РОЛЬ КРЕЙДЯНОГО ПЕРІОДУ У РОЗВИТКУ БІОСФЕРИ
Підготувала:
учениця 11-А класу
Токар Олена
2009 р.
КРЕЙДЯНИЙ ПЕРІОД
Крейдяний період названо так тому, що з ним пов'язані потужні відклади крейди. Він поділяється на два відділи: нижній та верхній.
Горотворні процеси, що відбулися в кінці юрського періоду, значно змінили обриси материків і океанів. Північна Америка, яка була відділена від величезного азіатського материка широкою протокою, з'єдналася з Європою.
На сході Азія з'єдналася з Америкою. Південна Америка повністю відокремилась від Африки. Австралія була там, де й зараз, хоч і меншого розміру. Продовжують формуватися Анди і Кордільєри, а також окремі хребти Далекого Сходу.
У верхньокрейдяний період море залило великі площі північних материків. Під водою був Західний Сибір і Східна Європа, більша частина Канади та Аравія. Накопичуються потужні товщі крейди, пісків, мергелів.
Наприкінці крейдяного періоду знову активізуються горотворні процеси, завдяки яким сформувалися гірські хребти Сибіру, Анди, Кордільєри і гірські хребти Монголії.
Клімат змінився. У високих широтах на півночі в крейдяний період вже була справжня зима із снігом. У межах сучасної помірної зони частина порід дерев нічим не відрізнялася від сучасних (горіх, ясен, бук). Листя їх опадало на зиму. Проте, як і раніше, клімат у цілому був набагато тепліший, ніж сучасний. Все ще були поширені папороті, саговники, гінкгові, бенетити, хвойні, зокрема секвої, тиси, сосни, кипариси, ялини.
У середині крейдяного періоду буйно розвиваються рослини. Водночас вони витісняють представників давнішньої флори — спорові і голонасінні рослини. Вважають, що квіткові рослини виникли і розвинулися в північних районах, пізніше вони розселилися по всій планеті. Квіткові рослини набагато молодші від хвойних, відомих нам ще з карбонового періоду. Густі ліси з гігантських деревовидних папоротей і хвощів не мали квіток. Вони непогано пристосувалися до тодішніх умов життя. Однак поступово вологе повітря первісних лісів ставало сухішим. Дощів випадало зовсім мало, нестерпно палило сонце. Висихав грунт у районах первісних боліт. На південних материках виникли пустині. Рослини перемістилися в більш прохолодний і вологий клімат півночі. А потім знову пішли дощі, насичуючи вологий грунт. Клімат давньої Європи став тропічним, на її території виникли ліси, подібні до сучасних джунглів. Знову відступає море, і багато рослин, які росли на узбережжі у вологому кліматі, опинилися у більш сухому кліматі. Багато з них загинули, але деякі пристосувалися до нових умов життя, утворюючи плоди, які захищали насіння від висихання. Нащадки таких рослин поступово заселили всю планету.
Змінювався і грунт. Мул, рештки рослин і тварин збагачували його поживними речовинами.
У первісних лісах пилок рослий розносився лише вітром і водою. Однак з'явилися перші рослини, пилком яких живилися комахи. Частина пилку прилипала до крил і ніг комах, і вони переносили його з квітки на квітку, запилюючи рослини. У рослин, що були запилені, насіння достигало. Ті рослини, яких не відвідували комахи, не розмножувалися. Тому поширювалися лише рослини із запашними квітками найрізноманітніших форм і кольорів.
З появою квіток змінилися і комахи. ............