Міністерство освіти та науки України
Кіровоградський Державний Технічний університет
Кафедра програмного забезпечення
Курсова робота
з дисципліни “Програмування на мові ASM-86” на тему:
Розробити програму-аналог програми ДОС UNDELETE
Зміст
1. Вступ
2. Постановка задачі
3. Обґрунтування вибору методів розв’язку задачі
4. Алгоритм програми
5. Реалізація програми
6. Системні вимоги
7. Інструкція для користувача
8. Висновки
9. Використана література
Додаток
1. Вступ Тепер комп’ютери відіграють у житті людини все більшу та більш роль. Раніше, коли ще не було комп’ютерів, чи вони були мало розповсюдженні, все робилося вручну. Коли комп’ютери одержали широке розповсюдження, комп’ютер став допомагати людині, бо він може багато операцій робити набагато швидше, ніж людина.
На сьогоднішній день можливість вирішення багатьох задач на комп‘ютерах визначається необхідністю інформаційної швидкості та ефективності характерних обчислювальних засобів, тому розширення сфери використання комп‘ютерної техніки в останній час обумовлено в першу чергу ростом продуктивності.
В операційних системах є таке поняття, як вилучення файлів з диска. Але така операція може бути небезпечною, бо користувач може помилково вилучити файл, який ще потрібен. Тому необхідність програм, які б могли хоча б у деяких випадках відновляти вилучені файли, дуже велика.
2. Постановка задачі Розробити програму-аналог програми ДОС UNDELETE на мові програмування ASM-86.
3. Обґрунтування вибору методів розв’язку задачі Отже, необхідно написати програму-аналог програми UNDELETE. При виборі алгоритму програми я використала інформацію з електронного довідника BOOK.
Сектора каталогу.
Сектора каталогу містять інформацію про каталог для усіх файлів у кореневому каталозі диска. Інформація для файлів, що містяться в підкаталогах, зберігається у файлі підкаталогу, елемент для який поміщений у його батьківський каталог (кореневий чи інший підкаталог). Коли ви видаєте команду DIR, інформацію одержують із секторів каталогу, якщо зчитується кореневий каталог, чи одержують із файлу підкаталогу, що описує поточний підкаталог. Оскільки один сектор звичайно займає 512 байтів у довжину, ми можемо легко обчислити, що кожен елемент каталогу має довжину 32 байта. Загальна кількість елементів у кореневому каталозі залежить від того, скільки секторів каталогу задано. Наприклад, однобічні гнучкі диски усього мають 64 елемента в кореневому каталозі, у те час, як двосторонні 40-трекові диски мають 112 таких елементів, а двосторонні 80-трекові 5,25-дюймові диски мають 224 елемента в кореневому каталозі.
Для більшості твердих дисків загальна кількість елементів у каталозі залежить від того, як був відформатований диск. Кожен варіант розбивки твердого диска має максимальна кількість елементів кореневого каталогу, що відповідає регістрам частин розбивки. Загальна кількість елементів кореневого каталогу визначає максимальна кількість імен файлів, що може бути поміщене в кореневий каталог. Це обмеження, однак, не поширюється на підкаталоги. Оскільки елементи підкаталогу, що відповідають розміщеним у підкаталогах файлам, самі поміщені у файл опису підкаталогу, не існує обмежень на кількість файлів, поміщених у підкаталог; файл опису підкаталогу може збільшуватися в міру потреби.
Інформація, що міститься в елементі каталогу підрозділяється на шість компонентів, чотири з яких напряму відносяться до відновлення стертих файлів.
Чотирма частинами елемента каталогу, з якими ми будемо мати справу, є: ім'я й тип файлу, атрибут (атрибути), початковий кластер і розмір файлу.
Ім'я файлу, тип файлу й стан файлу.
Ім'я й тип файлу складаються з 11 байтів, у яких представлене ім'я файлу, якому відповідає елемент каталогу. ............
