Розробка формалізованої схеми оцінки кредитних ризиків
Основною метою удосконалення управління кредитними ризиками є розробка експертної системи оцінки кредитних ризиків при кредитуванні фізичних осіб, що вирішує задачу оцінки кредитоспроможності позичальників, виходячи з цілей максимізації прибутку банку при забезпеченні його ліквідності в ринкових відносинах і специфіки української економіки.
Основна ідея складається у використанні сучасних інтелектуальних методів сегментації і класифікації при оцінці кредитоспроможності позичальників.
Поставлена мета досягається рішенням наступних конкретних задач:
- вивчення економічної і технічної літератури по розглянутому питанню;
- систематизація наукових знань про оцінку кредитних ризиків при кредитуванні фізичних осіб;
- виявлення факторів виникнення кредитних ризиків а також встановлення важливості цих факторів;
- вивчення залежності між досліджуваними величинами (вхідні анкетні дані про позичальника, процентна ставка по кредиту, імовірність повернення кредиту);
- вивчення особливостей оцінки кредитних ризиків при кредитуванні фізичних осіб комерційними банками в умовах ринкової економіки;
- сегментувати позичальників по групах подібних факторів на підставі кредитної історії;
- класифікувати кожного позичальника і віднести його, згідно з даними з анкет, до однієї із груп;
- оцінити імовірність повернення кредиту.
Об'єктом даного дослідження є кредитна діяльність банку, а також кредитний ризик, як невід'ємна складова будь-якої кредитної операції.
Предметом дослідження виступає теоретичний і методологічний інструментарій оцінки і регулювання ризику кредитного портфеля банку.
Математичну постановку задачі оцінки кредитних ризиків в умовах комерційного банку можна сформулювати в такий спосіб. Банк видає різні види кредитів (Кi) фізичним особам на різні потреби. Головна мета видачі кредитів населенню – одержання максимального прибутку (Pmax) у залежності від процентної ставки.
Насамперед задача оцінки кредитних ризиків зводиться до оцінки кредитоспроможності позичальників.
Банк видаючи кредити повинний точно знати що позичальник точно у визначений термін виплатить всю суму кредиту, для цього потрібно проаналізувати усі фактори кредитоспроможності (Хi) і на виході віднести позичальника до того або іншого класу з максимальною вірогідністю (D).
У підсумку, розробка математичної моделі оцінки кредитних ризиків зводиться до побудови скорингової експертної системи, яку можна розглядати як задачу сегментації і класифікації: знаючи відповіді на питання анкети визначити, до якої групи відноситься позичальник: для «добрих» клієнтів, і для “поганих”. Скоринг являє собою зважену суму факторів ризику кредитної якості позичальників:
Де S - значення скоринга, X1,X2...Xk - параметри клієнта, що входять в оцінку його кредитної якості, a1,a2...ak - ваги, що характеризують значимість відповідних параметрів клієнта (фактори ризику його кредитоспроможності) для формування його кредитного скоринга. Скорингова експертна система буде побудована за допомогою такого математичного методу – як самонавчальні карти Кохонена.
На першому етапі позичальник на підставі анкетних даних (вхідні фактори) буде сегментований і згрупований по подібних факторах з іншими позичальниками, кредитні історії яких, мали позитивний або негативний результат і потім провести факторний аналіз. ............
