Курсова робота
Розвиток польського руху опору в роки Другої світової війни
Зміст
Вступ
Розділ I. Окупаційний режим у Польщі
Розділ II. Діяльність польського національно-визвольного руху під час війни
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Жодна подія двадцятого століття не може зрівнятися з Другою світовою війною, з тими впливами, які вона вчинила на хід історичних подій. В неї було втягнуто 67 держав, 80% населення земної кулі і тривала довгих 6 років. Вогняний смерч пронісся над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопив простори всіх океанів. У цій війні загинуло близько 60 млн. осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто безвісти пропав. Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні.
Уже Більше ніж півстоліття відділяє нас із того часу, коли людство відсвяткувало велику перемогу над фашизмом і мілітаризмом. Зі ці роки світова історіографія Другої світової війни нагромадила багато тисяч книг, статей, документальних публікацій, мемуарів. Віддаючи належне багатьом із цих праць, слід підкреслити, що в сучасних умовах все-таки виникає бажання дещо по-новому підійти до висвітлення окремих подій передісторії й історії Другої світової війни, її підсумків, наслідків і уроків. Це пов’язано,
по-перше, з відкриттям нових архівів, і, по-друге, із необхідністю відмовитись від ідеологічних нашарувань, штампів і стереотипів, які нагромадились як у вітчизняній, так і в зарубіжній історіографії. З іншого боку, ще не припинилися спроби відкинути загальновизнані істини або ж викривити історичну правду зокрема, про Велику Вітчизняну війну – складову Другої світової війни.
Польща стала першою країною на шляху агресії гітлерівської Німеччини. Розгром Німеччиною польської армії у вересневих боях 1939 року призвів до ліквідації Польщі як держави. Окупована Польща перетворилася на полігон запровадження расистської політики гітлерівців, основними напрямами якої стали: ліквідація національної самосвідомості народу, знищення активних політичних діячів, інтелігенції, асиміляція частини населення та фізичне знищення людей, перетворення захоплених земель на аграрний придаток рейху. Особливістю окупаційного режиму стало те, що колабораціонізм як політичне явище в Польщі не мало поширення.
На окупаційний режим Німеччини стало реакцією польського народу, яке вилилося в рух опору. Основними формами боротьби в початковий період окупації були зовнішньополітична та військова діяльність еміграції, та ідеологічні, організаційні, політичні дії патріотів в окупованій країні. Рух опору сприяв консолідації різних політичних об’єднань. На перший план в цих умовах висувалося завдання національного звільнення. Значними політичними силами, які протистояли окупації були: Армія Крайова, Армія Людова, Крайова Рада Народова. Всі вони мали різні погляди на майбутнє Польщі, що часто призводило до зіткнення та протиріч.
Найтрагічнішою сторінкою війни стало створення навесні 1940 року концентраційних таборів, призначених для утримання великих мас осіб, призначених до знищення. Особливою жорстокістю відрізнялася гітлерівська політика стосовно євреїв. Становище поляків на окупованих землях було тяжким. Приниження людської гідності, заборона будь-якої національно-культурної діяльності, репресії призвели до повстання. ............
