Рівень життя характеризує народний добробут поряд із доходами і витратами. Він відображає також умови праці й побуту, обсяг і структуру робочого і вільного часу, показники культурного та освітнього рівня населення, а також здоров'я, демографічної та екологічної ситуації.

Рівень життя показує ступінь розвитку і задоволення потреб людини.

За рекомендаціями ООН рівень життя - це сукупність таких показників, як: здоров'я, зокрема демографічні умови, їжа, одяг, фонди споживання і нагромадження, умови праці, зайнятість, організація праці, освіта, зокрема письменність, житло та його благоустрій, соціальне забезпечення.

Рівень життя у вузькому розумінні - це характеристика рівнів споживання населення і ступеня задоволення його потреб (вимірювання доходів, витрат і споживання благ та послуг). Під рівнем життя в широкому розумінні розглядають рівень людського розвитку (стан здоров'я, можливості населення для задоволення своїх потреб) та умови життєдіяльності населення (стан навколишнього середовища та безпека населення). У статистиці ООН з 1978 р. використовуються 12 груп показників рівня життя:

- народжуваність, смертність та інші демографічні показники;

- санітарно-гігієнічні умови життя;

- споживання продовольчих товарів;

- житлові умови;

- освіта й культура;

- умови праці та зайнятість;

- доходи й витрати населення;

- вартість життя і споживчі ціни;

- транспортні засоби;

- організація відпочинку;

- забезпечення;

- свобода людини.

Що стосується методики визначення рівня життя, то єдиної думки щодо неї поки що не вироблено.

Інтегрувальною оцінкою рівня та умов життя населення виступає показник якості життя. Останній містить велику кількість різних показників, які не завжди піддаються кількісному оцінюванню. Це поняття аналізується за такими основними напрямками: здоров'я, освіта, зайнятість, якість трудового життя, навколишнього середовища, споживання, особиста безпека, соціальні можливості і соціальна активність.

Для характеристики рівня життя використовується також показник якості трудового життя. Складовими останнього є: праця, фізичне й соціальне оточення на підприємстві, система управління, співвідношення між трудовою і нетрудовою сферами ( тобто все, що впливає на працівника). Якість трудового життя проявляється у справедливій і відповідній оплаті праці, безпечних умовах праці, гнучкості трудового життя, гуманізації праці, демократизації трудового життя.

Вперше категорія «рівень життя» була введена К. Марксом і розглядалася як соціально-економічна характеристика рівня і ступеня задоволення матеріальних, духовних і соціальних потреб населення окремих територій, класів і соціальних груп, сім'ї та окремої людини. Тобто, життєвий рівень у своїй основі визначається рівнем розвитку матеріального виробництва, сфери послуг та економіки в цілому.

Нині найбільш важливими взаємопов'язаними характеристиками рівня життя вважають частку низькооплачуваних працівників і малозабезпечених сімей. Основною причиною низькооплачуваних працівників є низький рівень оплати у невиробничій сфері, існування певних диспропорцій в оплаті праці зайнятих в основних галузях народного господарства.

Забезпечення народного добробуту передбачає надання населенню безкоштовних послуг закладами освіти, зокрема дошкільними, охорони здоров'я, культури, безкоштовних послуг особам похилого віку, непрацездатним членам суспільства. ............