Вступ Функціонування промислового підприємства вимагає відповідних витрат виробничих ресурсів та коштів. Окремі з них відшкодовуються за рахунок прибутку підприємств та коштів, що спрямовуються на капітальні вкладення. Більшість витрат, пов’язаних з використанням у процесі виробництва продукції (робіт та послуг), природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива енергії, основних фондів, нематеріальних активів, трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво та реалізацію, становлять собівартість продукції.

В наш час облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості займають домінуюче місце в загальній системі обліку на підприємстві. Управління собівартістю продукції підприємства є планомірний процес формування витрат виробництва і собівартості, як всього об'єму, так і одиниці продукції, визначення продажних цін і відповідно, рентабельності виробництва і окремих видів продукції, виявлення резервів економії, зниження собівартості і забезпечення систематичного контролю за виконанням встановлених підприємством планових (нормативних) завдань по собівартості.

Організація обліку витрат залежить передусім від особливостей технології виробництва та характеру продукції, що випускається. Сукупність прийомів обліку виробничих витрат та способів обчислення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) називається методом обліку витрат і калькулювання.

Витрати виробництва в залежності від його типу можуть обліковуватися декількома методами: позамовним, попередільним та комбінацією цих двох методів.

Позамовний метод обліку витрат на виробництво застосовують, в основному, на індивідуальних та дрібносерійних виробництвах. Об'єктом обліку при використанні цього методу є окреме індивідуальне замовлення, окремий контракт (проект) або партія продукції, яка складається з ідентичних зразків, що проходять однаковий технологічний процес виготовлення.

Фірми які діють в галузях позамовного виробництва, виробляють широкий спектр продуктів або замовлень, які звичайно відрізняються один від одного. Пристосовані до потреб клієнта або побудовані за замовленнями продукти, відповідають цій категорії як і послуги, що відрізняються на вимогу клієнта. В системах замовного виробництва витрати акумулюються за окремими замовленнями. Цей підхід до віднесення витрат відомий як система калькулювання за замовленнями.

Дана курсова робота має на меті розглянути особливості системи калькулювання за замовленнями та на прикладі підприємства ПП «Колобок» показати які облікові записи використовуються в системі позамовного калькулювання собівартості.

1. Методичні основи калькулювання собівартості за замовленнями

1.1 Нормативно-законодавча база

Для здійснення планування, ведення обліку і калькулювання собівартості промислової продукції, робіт і послуг промислового характеру як на промислових підприємствах, так і в непромислових організаціях, що випускають промислову продукцію, незалежно від форм власності і господарювання застосовується «Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості».

«Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості» розроблено відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996 р. ............