Зміст

Вступ

Розділ 1. Особливості політичного становища чехословацьких земель

1.1     Захоплення Чехії Габсбургами

1.2 Приєднання Словаччини до Угорщини

Розділ 2. Соціальна структура суспільства Чехії та Словаччини

2.1 Структура панівних класів та поява буржуазії

2.2 Становище селянства

Розділ 3. Економічний розвиток західнослов’янських земель у складі Габсбурзької імперії

3.1 Стан сільського господарства та торгівельні процеси

3.2 Розвиток промисловості

Висновок

Список використаних джерел та літератури

Великий і складний шлях розвитку пройшли південні і західні слов’яни. Їх ріднить не лише єдність походження, мовно-етична і культурна близькість, а й спільність історії. Вивчення її як складової частини загальноєвропейського і всесвітньо-історичного процесу давно стало одним з традиційних нормативних курсів сучасних вітчизняних вузів. Цей курс не ставить за мету охопити весь комплекс питань слов’янознавства як одного з важливих напрямів гуманітарного циклу української науки. Основна увага в ньому зосереджується передусім на історичних аспектах розвитку слов’янських народів – спільності, яка збагачувалася, зміцнювалася, утверджувалася практикою життя і боротьби цих народів, ставала важливим компонентом їхнього історичного розвитку.

Особливостями актуальності даної проблеми обумовлюється і мета даного дослідження, а саме охарактеризувати політичне, соціально-економічне положення західнослов’янських земель у складі австрійської імперії.

Предметом даної роботи є намагання з’ясувати справжній стан речей, що відбувався в економіці зазначених країн, а також прослідкувати за змінами в соціальному середовищі, які відбувалися у XVIII ст.

Було б доречним визначити об’єкт дослідження – особливості протікання соціально-економічних процесів в Чехії та Словаччині в контексті порівняльного аналізу їхнього становища.

Успішність виконання будь-якого дослідження найбільшою мірою залежить від вміння вибрати найбільш результативні методи дослідження, оскільки саме вони дозволяють досягти поставленої мети. При написанні даного наукового дослідження ми використовували такий метод наукового дослідження як порівняння. Порівняння – один з найбільш поширеніших методів пізнання. Порівняння дозволяє визначити подібність і відмінність предметів і явищ дійсності. У результаті співставлення встановлюється те загальне, що властиве двом або декільком об’єктам. Виявлення загального, що повторюється в явищах, як відомо, є щабель на шляху до пізнання закономірностей і законів.

Щодо територіальних і хронологічних меж, дане дослідження охоплює території земель Чехії та Словаччини, які у XVIII ст. входили до складу імперії Габсбургів.

Джерельну базу дослідження становить група документів (урбарії) по соціально-економічній історії, які опубліковані в хрестоматії по історії південних та західних слов’ян, та в хрестоматії з історії нового часу. Урбарії показують зміни характеру повинностей селян в порівнянні з минулими століттями. Зміни ж правового положення селян прослідковуються по документам, які були створені в помістях представниками пануючого класу. Джерела помісного походження (урбарії, записи вотчинних порядків) дають обширний матеріал для характеристики барщинно-фільваркового господарства переважно XVIII ст.

Початком наукового дослідження в Росії історії Чехії і Словаччини в контексті дослідження історії зарубіжних слов’ян відноситься до другої половини ХІХ ст. До цього часу нечисленні статті та одиничні монографії на цю тему не були основані на розробці джерел, а представляли собою в більшій мірі копії з закордонної літератури. ............