Міністерство освіти і науки України
Луганський національний педагогічний університет
Імені Тараса Шевченка
Кафедра
соціальної педагогіки
та соціальної роботи
СОЦІАЛЬНО – ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА
В ДИТЯЧОМУ ЗАКЛАДІ ОЗДОРОВЧОГО ТИПУ.
Магістерська робота
магістранта
спеціальності «Соціальна педагогіка»
Лобзева М.Г.
Науковий керівник:
к.п.н., доцент Кратінова В.О.
Луганськ - 2005
ПЛАН
ВСТУП ............................................................................................................3
РОЗДІЛ 1 Загальна характеристика соціально-педагогічної роботи в дитячому закладі оздоровчого типу
1.1 Нормативно-правова база роботи дитячих закладів оздоровчого типу................................................................................................................19
1.2 Урахування вікових особливостей дітей та підлітків в умовах оздоровчого закладу……………………………………………………...23
1.3 Соціально-педагогічні особливості тимчасового дитячого колективу в умовах оздоровчого закладу…………….................................................31
РОЗДІЛ 2 Методичні засади роботи дитячого оздоровчого закладу.
(З досвіду роботи дитячого оздоровчого комплексу «ЮЖНИЙ»)............53
Висновок
Список використаної літератури
Додатки
ВСТУП
За умов реформування української держави, становлення ринкових відносин значна кількість громадян нашої держави стала потребувати соціальної допомоги та захисту. Несприятливі наслідки соціально-економічних процесів, що відбуваються в суспільстві позначаються на дітях, підлітках і знаходять відображення у молодіжній субкультурі, що виявляється у негативному ставленні до світу дорослих.
Національна доктрина розвитку освіти в Україні засвідчила, що в галузі виховання і навчання відбуваються суттєві зміни. Ці зміни зумовлюють необхідність посилення уваги до проблеми соціалізації учнівської молоді, залучення її до національної культури, опанування нею нового стилю життя в сучасному громадянському суспільстві.
Аналіз освітянської практики стверджує актуальність проблеми соціально-педагогічного впливу на діяльність існуючих дитячих організацій та об’єднань, адже в загальноосвітніх закладах суттєво відстає від часу, а іноді відсутня систематична науково та методично обґрунтована робота щодо розвитку у дітей навичок соціальної активності, а саме: навичок участі в органах самоврядування, громадських зборах, культурних акціях тощо.
Турбота про оздоровлення дітей є одним з основних показників ставлення держави до проблем підростаючого покоління. Так, уперше у вітчизняній освіті Національна доктрина ставить проблему збереження здоров’я дітей. Разом з тим, стан справ у цій сфері викликає занепокоєння. Статистика засвідчує, що упродовж останніх років у Луганській області, як і в цілому по Україні, зберігається тенденція щодо погіршення стану здоров’я дітей. Про це свідчить той факт, що кількість дітей , які перебувають на диспансерному обліку в лікувальних закладах збільшилася. Збільшилась також кількість дітей, що мають захворювання нервової системи, органів дихання. Все це зумовлено негативними факторами соціально-економічного, екологічного та психологічного характеру.
Залишається високим рівень інвалідності серед дітей, що є одним з найбільш несприятливих явищ у комплексі характеристик стану здоров’я та соціального благополуччя населення (у 1999 році група таких дітей складала 6997 осіб, у 2002 році – 6623 особи).
Не вдається уникнути тенденції до зростання кількості дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ( протягом останніх 5-ти років щорічно кількість таких дітей зростає на 18-20 %). ............