Статистика цін і тарифів
Ціна як вираз вартості одиниці товару або послуги за конкретних умов місця та часу має певні відхилення від реальної споживної вартості. Саме тому віддавна рівень і динаміка цін були об’єктом статистичного спостереження.
Нині державна статистика відстежує та досліджує роздрібні ціни, тарифи на послуги, оптові ціни підприємств, кошторисні ціни на будівельні об’єкти, ціни зовнішньої торгівлі. Окрім того, органи державної статистики здійснюють внутрішньорегіональні та міждержавні порівняння цін і тарифів, аналізуючи їх динаміку, а також обчислюють індекси-дефлятори, щоб оцінити динаміку макроекономічних показників системи національних рахунків, зміни фізичного обсягу виробництва в окремих галузях народного господарства, динаміку споживання різних прошарків населення та купівельну спроможність грошей.
За ринкових відносин для вирішення цих завдань потрібні особливі методики статистичного спостереження та дослідження, що враховують специфіку об’єкта та значущість отримуваних результатів на міждержавному, загальнодержавному, регіональному, галузевому, місцевому та інших адміністративно-господарських рівнях.
Здобута інформація про ціни й тарифи широко використовується в маркетинговій діяльності для дослідження загального стану товарного та фінансового ринків і окремих їх сегментів, вивчення інвестиційної та страхової діяльності, виробничого, невиробничого і особистого споживання, загального оцінювання рівня життя, а також для аналізу інших, не менш важливих аспектів економічної практики.
Система національних рахунків передбачає оцінювання потоків продукції та послуг за цінами, які фактично застосовуються в операціях. Неринкові товари й послуги оцінюються за собівартістю. Розрізняють ціни виробників та ціни покупців. Ціна виробника відбиває ринкову вартість випуску, що склалася на підприємстві, яке виробляє продукцію або надає послуги. Ціна покупця — це ринкова вартість товарів і послуг разом із торговельними й транспортними націнками. Вивчаючи тему, слід чітко з’ясувати сфери використання та складові оптових і роздрібних цін, взаємозв’язок між ними, а також особливості цін, що діють в окремих галузях (промисловості, будівництві, транспорті й зв’язку, сільському господарстві, міжнародній торгівлі та інших галузях). Водночас потрібно оволодіти методикою спостереження за рівнем цін на підприємствах — виробниках товарів і послуг, підприємствах торгівлі та місцевих ринках.
Зміни цін і тарифів досліджують індексним методом, а також за допомогою різних прийомів аналізу рядів динаміки.
У разі індексного дослідження залежно від вибору базових або поточних рівнів кількісних показників для зважування застосовують формулу Ласпейреса (1871) або Пааше (1874):
(індекс Ласпейреса);
(індекс Пааше),
де — ціна одиниці конкретного товару (послуги) відповідно в базовому та звітному періоді; — кількість реалізованого конкретного товару (послуги) відповідно в базовому та звітному періоді; — індивідуальний індекс цін на окремий товар (послугу).
Індекс Ласпейреса, як правило, дещо більший, ніж індекс Пааше. Таку системну залежність називають ефектом Гершенкрона. Вивчаючи тему, слід з’ясувати, чому на макрорівні доцільніше застосовувати формулу Ласпейреса, а також причину, з якої запропонований І. ............