МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Тернопільський дежавний педагогічний університет
Імені Володимира Гнатюка
П Р О Г Р А М А
ТА ПЛАНИ
СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
навчального курсу
І С Т О Р І Я П Е Д А Г О Г І К И
для студентів вищих педагогічних
закладів освіти
Тернопіль 2009
Пояснювальна записка
Навчальний курс “Історія педагогіки” входить до загальної системи психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів у вищих закладах освіти. Він є джерелом здобуття знань про минуле теорії та практики виховання й освіти, має за мету розкриття скарбів виховної мудрості українського та інших народів, визначення місця національної педагогіки в історії світової культури; поглиблення у студентів педагогічної ерудиції та збагачення їх духовності, розширення професійного кругозору.
Предметом історії педагогіки є вивчення історичних закономірностей розвитку виховання, школи і педагогічної думки в різні історичні періоди з найдавніших часів до наших днів.
Головне спрямування під час вивчення навчальної дисципліни – прищеплювати студентам любов до педагогічного фаху, формувати ідеал вчителя на основі прикладів життя відомих педагогів та висвітлених у їхніх творах вимог до вчительської професії, виховувати у майбутніх учителів риси, необхідні для майбутньої роботи. Курс орієнтований на те, щоб максимально використати інтелектуальний потенціал студентів, залучити їх до творчого дослідництва, розвивати у них активність, самостійність під час оволодіня програмним матеріалом, формувати прагнення підвищувати педагогічну майстерність.
Завдання історії педагогіки як навчальної дисципліни полягають у тому, щоб:
- виявити закономірності розвитку виховання, школи і педагогічної думки у різні історичні періоди;
- сформувати в студентів систему знань про світовий історико-педагогічний процес та про місце української педагогіки в ньому;
- розкрити кращі здобутки педагогічної мудрості українського й інших народів та виробити уміння застосовувати їх у своїй майбутній професійній діяльності;
- сформувати самостійне історико-педагогічне мислення (навчити бачитиі розуміти закономірності розвитку педагогічних категорій);
- оволодіти методами ретроспективного аналізу історико-педагогічних явищ і фактів;
- розшитири професійний світогляд, збагатити духовну культуру майбутніх педагогів.
Нові підходи щодо засвоєння змісту навчального предмету полягають,
Передусім, у прищепленні студентам уміння творчо використовувати скарби педагогічних систем і концепцій минулого у сучасних умовах, у набутті навичок через вирішення освітніх завдань виробляти своє власне бачення розв’язку важливих соціальних проблем. Навчаючись аналізувати, зіставляти, узагальнювати педагогічні системи, теорії, концепції, різноманітні школи, студенти отримують поштовх до розвитку істоико-педагогічного мислення, що дасть змогу у майбутньому набути здатність моделювати ситуації, прогнозувати можливі наслідки виховних впливів.
Програма курсу складається з двох частин:
1. Історія зарубіжної школи і педагогіки;
2. Історія української школи і педагогіки.
Після програми подано плани семінарських занять та перелік тем індивідуальних навчально-дослідних завдань.
Вивчення програмного матеріалу хз історії педагогіки відбувається на лекціях і семінарських заняттях, а також у процесі самостійної роботи студентів у позааудиторний час (виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань, написання творчих робіт, рефератів тощо).
Тематика лекцій і семінарських занять є орієнтовною. ............