Тема 1: Вступ до курсу «Історія України».
План:
1) Історія України як наука, предмет її дослідження;
2) Принципи, методи, функції, періодизація історії України;
3) Джерела історії України.
1. Історія України як наука, предмет її дослідження
Слово «Україна» виникло в 5 ст. до н.е. Слово «Історія» виникає в Давній Греції (історик Геродот) – озн. «оповідання про минуле». Історик Геродот – родоначальник і батько історії. На сьогодні існують 2 підходи до визначення історії: широкий – загальний процес розвитку; вузький – пізнання процесів розвитку людського суспільства.
Історія як наука пізнання реалізовується як процес вивчення законів «діалектики» (філософії). Закони діалектики базуються на 3‑х постулатах:
1. заперечення заперечення;
2. перехід кількісних показників в якість;
3. єдність та боротьба протилежностей.
Історія України являє собою: частину Світової історії; є самостійною наукою, що вивчає розвиток суспільства в межах території суч. України.
Принципи історії України:
1. історизму (хронологічної послідовності);
2. об’єктивізму;
3. наукового плюралізму.
Об’єктивізм:
1. хронологія виникнення явища (КОЛИ?);
2. причини виникнення явища (ЧОМУ?);
3. результати дії явища (прогресивні або рецесивні (регресивні));
4. з’ясування наслідків (позитивні або негативні).
Причини виникнення явища:
1. об’єктивні та суб’єктивні;
2. внутрішні та зовнішні;
3. економічні, політичні, культурні і т.ін.
Етапи розвитку історичного явища:
1. зародження;
2. кульмінація;
3. завершення.
2. Принципи, методи, функції, періодизація історії України
Науковий плюралізм – принцип, що враховує існування різних точок зору (теорій) до тих пір поки не з’явились нові більш обґрунтовані т.з.
Методи наукового дослідження:
1. порівняльного аналізу;
2. математико статистичний;
3. логічний;
4. моделювання подій;
5. прогнозування;
6. реконструкції.
Порівняльний аналіз – порівняння історичних явищ і подій дає можливість з’ясувати особисті риси явища (події) і загальні (закономірні) риси іст. явища (події). Порівнювати можна тільки рівнозначні за смислом іст. події. Порівняння іст. подій існує вертикальне та горизонтальне.
Математико статистичний – кількісні показники, що можуть охарактеризувати економічні рівні розвитку.
Логічний метод – синтез та аналіз подій шляхом дедукції та індукції.
Моделювання + прогнозування – на підставі відомих історичних даних прогнозування майбутніх подій.
Реконструкція – археологічні розкопки, знахідки.
Функції історії:
1. комунікативна (зв'язок минулого покоління з сучасним – загальна іст. ............
