Міністерство освіти та науки України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Реферат

Структурні схеми каналів зв’язку

Чернівці

2008

План

1.  Структурні схеми каналів зв'язку

2.  Сигнали і перешкоди

Висновок

Література

1. Структурні схеми каналів зв'язку

Каналом зв'язку прийнято називати сукупність технічних засобів, що необхідні для передачі повідомлення від джерела до споживача. Цими засобами є передавач, лінія зв'язку і приймач. Канал зв'язку разом з джерелом і споживачем утворює систему зв'язку. Розрізняють системи передачі дискретних повідомлень (наприклад, система телеграфного зв'язку) і системи передачі неперервних повідомлень (системи радіомовлення, аналогового телебачення, телефонії і т. п.). Існують також системи зв'язки змішаного типу, в яких неперервні повідомлення передаються дискретними сигналами, наприклад системи імпульсно-кодової модуляції. Система зв'язку називається багатоканальною, якщо вона забезпечує незалежну передачу декількох повідомлень по одному спільному каналу зв'язку.

Лінією зв'язку називається середовище для передачі сигналів від передавача до приймача. У системах електричного зв'язку, зокрема, це пара дротів, кабель або хвилевід, в системах радіозв'язку - область вільного простору (ефір), в якому розповсюджуються електромагнітні хвилі, в системах оптичного зв’язку - область вільного простору або оптоволокно.

Специфіка різних сфер застосування систем зв'язку (систем передачі інформації) вимагає різного підходу до їх реалізації. Система передачі даних по телефонних каналах абсолютно не схожа на систему космічного зв'язку або цифрову систему тропосферного зв'язку. Проте в методах побудови і призначення окремих пристроїв найрізноманітніших систем багато спільного. Це дає можливість розглядати неперервні і дискретні (включаючи цифрові) системи зв'язку із спільних позицій, відволікаючись від специфіки їх застосування і конкретних умов роботи, що дозволяє з'ясувати ряд важливих положень, характерних для будь-якої системи передачі інформації.

Канал передачі інформації в найпростішому випадку складається з провідної лінії зв'язку ЛЗ (рис.1, а) з джерела інформації І на вході і приймача П на виході. У випадку багатоканальної передачі або радіоканалу додатково використовуються модулятор М і демодулятор Д (рис.1, б), у випадку передачі цифрових сигналів - кодер К і декодер Д (рис.1, в-ж), а у випадку необхідності додаткової обробки сигналів - обчислюючі пристрої S на виході (рис.1, г-ж) і Р на вході (рис.1, д-ж). При особливо високих вимогах до достовірності передачі інформації можуть використовуватися прямі ПК і зворотні ЗК канали з інформаційним (рис.1, е) або обчислюючим оберненим зв'язком (рис.1, ж).

Рис. 1. Структурні схеми каналів передачі інформації

В цифрових системах для економнішого використання ліній зв’язку, а також для зменшення впливу різних перешкод і спотворень дискретна послідовність, що передається в загальному випадку може бути піддана подальшому перетворенню в кодуючому пристрої К, який може складатися з ряду операцій, що включають облік статистики випадкової послідовності, що поступає, для усунення надлишкової інформації (статистичне кодування), а також введення додаткових елементів для зменшення впливу перешкод і спотворень (перешкодостійке кодування). ............