Суддя як гарант законності та обґрунтованості проведення слідчих дій
У ході дослідження ми визначили, що кожне втручання уповноважених органів в особисті права та свободи особи повинне здійснюватися відповідно до закону та мати достатньо обґрунтовані підстави [18, с. 546-552]. Зважаючи на те, що кримінально-процесуальне законодавство надає слідчому право одноособово приймати рішення про провадження слідчих дій, в тому числі тих, які суттєво обмежують конституційні права та свободи особи, кримінальне судочинство передбачає наявність системи органів і посадових осіб, діяльність яких покликана створити перепону на шляху можливого свавілля з його боку. Провідна роль у забезпеченні законності та обґрунтованості рішень слідчого на досудових стадіях провадження у кримінальній справі належить судовій владі.
Передбачені КПК України повноваження суду на стадії досудового розслідування є порівняно новою сферою судової діяльності. Однак саму ідею реалізації таких повноважень не можна вважати здобутком сьогодення, оскільки ще за часів судово-правової реформи другої половини XIX ст. був відомий інститут судового контролю за досудовим провадженням. Статут кримінального судочинства 1864 р. передбачав прокурорський нагляд і судовий контроль, що здійснювався у формі надання дозволів на провадження певних дій слідчого, розгляду скарг на його дії та заявлених відводів. Так, у ст. 491 Статуту кримінального судочинства вказувалось, що всі особи, які беруть участь у справі, можуть приносити скарги на будь-які слідчі дії, що обмежують або порушують їхні права [6, с. 237]. Відповідно до ст. 296 нагляд за слідчими діями покладався на того прокурора, у відомстві якого вони мали бути проведені [6, с. 150].
Практична реалізація цієї функції сьогодні становить для судів певну складність, оскільки досудове розслідування здійснюється в дещо іншій формі, ніж судове слідство, та характеризується дефіцитом інформації та часу для прийняття рішень, в тому числі й про проведення слідчих дій. Крім того, відсутня повна картина події злочину, вичерпна сукупність доказів, що є звичною для суддів при постановленні вироку [15, с. 27].
Водночас оцінка суддею обґрунтованості проведення слідчої дії, про яку клопоче слідчий, потребує особливої виваженості, ретельного врахування значного обсягу інформації, частина якої має ймовірний характер, а також обстановки, в якій діє слідчий на певному етапі розслідування [9, с. 83].
Від правильного встановлення судом наявності підстав для проведення слідчих дій часто залежить результат вирішення справи.
Сьогодні діяльність суду під час провадження дізнання і досудового слідства розглядається, як правило, через здійснення функції судового контролю [11, с. 36-39]. Повноваження суду реалізуються ним під час вирішення подань органів досудового розслідування про обмеження конституційних прав та свобод особи, а також під час розгляду скарг на дії слідчого та прокурора.
Аналіз літературних джерел дає змогу виділити декілька підходів, які склалися на сьогодні, до бачення сутності та видів діяльності суду на досудовому провадженні.
Як вже зазначалось, більшість вчених-процесуалістів визначають діяльність суду на стадії досудового розслідування як «судовий контроль». ............
