Тема “СУТНІСТЬ КЕЙНСІАНСЬКОЇ ТЕОРІЇ”

План

Вступ

1.         Загальні положення кейнсіанської теорії

2.         Історичні передумови виникнення кейнсіанства.

3.         Розробка Д.М. Кейнсом нової методології економічного аналізу

4.         Основні положення «Загальної теорії зайнятості, процента та грошей»

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У наш час циклічність економіки нікого не дивує: періоди підйому змінялися кожного разу спадом і загостренням всіх соціальних і економічних проблем. Але світова економічна криза 1929-1933 рр., що обрушилася з колосальною силою на розвинені і нерозвинені в промисловому відношенні країни, і виявила нездатність неокласичної теорії, запропонувати способи виведення економіки з цієї глибокої кризи.

І оскільки "сила" неокласичної теорії кінця ХIХ - початку ХХ століть розповсюджувалася головним чином на мікроекономічний аналіз в умовах нетипової кризи, став необхідний ще і інший - макроекономічний аналіз, до якого звернувся один з найвідоміших економістів ХХ сторіччя англійський учений Дж. М. Кейнс.

У 1936 році була опублікована книга Джона Мейнарда Кейнса (1883-1846) «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей». Прийнято вважати, що саме ця книга знаменувала собою початок так званої “Кейнсіанської революції “, яка є одним з найбільш значущих подій в історії економічного аналізу за останні два століття.

Кейнсіанську революцію можна трактувати різним чином. З одного боку, ця революція полягала в забезпеченні відособлення в самостійну дисципліну цілої гілки економічної науки - макроекономіки. Звичайно, і класики, і неокласики мали свої уявлення про макрофункціонування ринкового господарства. При цьому вивчення макроекономічних питань здійснювалося як би «між іншим», без виділення цих питань як самостійний об'єкт розгляду. Завдяки революції кейнсіанський аналіз макроекономічних проблем почав здійснюватися незалежно від досліджень аспектів цінності, конкуренції, поведінки споживача і так далі.

З іншого боку, кейнсіанська революція була реакцією на недоліки неокласичного підходу до аналізу економічного життя. Те, що зароджувалося в ході кейнсіанської революції, повинне було стати як методологічною, так і теоретичною альтернативою неокласичній школі. По-перше, макроекономічні функції, виведені Дж.М. Кейнсом як правило, базувалися на звичках, емоціях, закономірностях групової поведінки. По-друге, були внесені фундаментальні зміни до власне економічної теорії, зробивши принципово новий аналіз макроекономічних взаємозв'язків.

В ході її здійснення було зроблено висунення на перший план елементів сукупного попиту, особливо інвестицій в основний капітал. В результаті вдалося продемонструвати, що ринкова економіка є внутрішньо нестабільною, а її нормальним станом є вимушене безробіття. Тому виникає необхідність в активному втручанні держави в макроекономічне функціонування ринкового господарства.

В наслідок розвитку поглядів Дж. М. Кейнса, в економічній теорії утворився гігантський розрив між неокласичною мікроекономікою і кейнсіанською макроекономікою, побудованих на різних методологічних передумовах, що містили різні і не зіставні об'єкти дослідження і теорії, майже протилежні оцінки, що приводили до різних виводів щодо бажаності втручання держави в економіку. ............