Міністерство освіти і науки України
Миколаївський державний Чорноморський університет ім. Петра Могили
Реферат
на тему: Своєрідність акцентів ілюстрацій до творчості Джона Мільтона
Виконала студентка 243 групи
Мельникова Олена
Перевірила
Береза Інна Юхимівна
Миколаїв 2011
1. Короткі відомості про життя і творчість
Джон Мілтон народився в 1608 році в Лондоні, в сім'ї нотаріуса, близького до пуританських кіл. Дід Мілтона був католиком який через навернення сина до протестантизму відмовив йому у спадку, тож той вимушений був сам заробляти собі на хліб. Родина була не багата але й не вбога.
У 1625-му шістнадцятирічний Мілтон вступив до Крайстс-коледжу Кембриджського університету. В 1632 році Мілтон закінчив університет, де отримав ступінь бакалавра, а пізніше — магістра мистецтв[1]. У двадцять чотири роки він залишив Кембридж і виїхав до батьківського маєтку Гортон (графство Бакингемшир), де провів шість років займаючися самоосвітою. У 1638—39 жив та мандрував Італією. В 1639 чутки про неминучу громадянську війну змусили його поїхати на батьківщину. 1640 року, напередодні Англійської революції, повернувся в Британію, зайнявся політичною діяльністю.
Улітку 1642-го Мілтон відпочивав протягом місяця поблизу Оксфорда і повернувся додому з нареченою, уродженою Мері Пауел. Йому було 33 роки, їй — 16. Усі її родичі були переконаними роялістами. Мілтон же був супротивником існуючої монархії. Через цей політичний конфлікт дружина покинула Мілтона вже за кілька тижнів після одруження і повернулася до батьків. Коли революційна влада почала їх утискати, Мілтон, який став на ту пору діячем революційного табору, врятував їх. Мері вернулася до чоловіка після двох років розриву. Вона народила чотирьох дітей і в 1652 р. померла під час пологів. Коли дружина покинула Мілтона, він написав трактат про розлучення (1645).
У 1645—1649-му Мілтон відійшов від громадських справ. Біографи думають, що він був зайнятий обмірковуванням і збором матеріалів для «Історії Британії» (History of Britain).
В останній день січня 1649-го в Англії прилюдно стратили Карла I; і не пройшло й двох тижнів, як Мілтон виступив у пресі з памфлетом «Обов'язки государів та урядів» (The Tenure of Kings and Magistrates). Виступ пролунав надзвичайно різко, й у березні 1649-го Мілтона призначили секретарем при Державній раді.
У 1649—52 працював у Державній раді, вів міжнародну кореспонденцію Олівера Кромвеля.
Оскільк страта Карла І викликала обурення в Європі потрібні були нові переконливі виправдання царевбивства. Мілтон написав латиною три апології страти короля: «Захист англійського народу» (Defensio pro populo Anglicano, 1651), «Повторний захист» (Defensio secunda, 1654) і «Виправдання для себе» (Defensio pro se, 1655).
1650-ті роки стали для Мілтона важким десятиліттям, нещастя йшли майже безперервною низкою. У лютому 1652-го він майже повністю осліп, у травні померла дружина. У червні, не доживши до року, помер єдиний син Джон. У 1656-му Мілтон одружився з Катарін Вудкок, але на початку 1658-го вона також померла. Тим часом і політичні, й релігійні справи у країні йшли, на думку Мілтона, дуже погано. Революція, покликана створити вільну республіку, обернулася диктатурою. Неухильно наростала тяга до повернення монархії — в особі Карла Стюарта.
І коли стало ясно, що революція провалилася, й на порозі Реставрація, Мілтон опублікував три зухвалі й дуже відверті памфлети на захист свободи.
Воцаріння Карла II стало для Мілтона катастрофою. ............
