Вступ
Провідна роль в удосконалюванні системи освіти й прискоренні навчально-виховного процесу належить вихователям. Характерні риси більшості з них – компетентність і високий професіоналізм, відповідальність за доручену справу, здатність навчати й виховувати учнів, вести за собою учнівський колектив. Вихователям груп надто важливо й корисно систематично звертатися до наукової літератури по педагогіці, психології.
Перехід на якісно новий етап роботи школи спричиняється необхідність не тільки глибокого осмислення традиційних способів навчання й себе в них, але й бачення перспектив, конкретних шляхів і умов переходу до розвиваючих процедур навчання, призначених для розвитку найважливішої характеристики людини-інтелекту.
Методика колективного навчання – це система якісно нових знань, що пропонують принципово іншу побудову навчальної діяльності, нічого загального не має з непродуктивним, заснованим на натаскуванні й зубрінні, навчанні в консервативній педагогічній свідомості. Суть концепції колективного навчання полягає в створенні умов, коли розвиток школяра перетворюється в головне завдання як для вчителя, так і для учня.
Вихователь багато в чому вирішує питання створення працездатного й згуртованого учнівського колективу, що характеризується здоровим психологічним кліматом, високим моральним рівнем, колективістськими суспільними відносинами.
Об'єктом дослідження в курсовій роботі є навчально-виховний процес.
Предмет дослідження – методи вивчень колективних явищ.
Мета дослідження: виявити й теоретично обґрунтувати фактори, що впливають на процес формування учнівського колективу в навчальній групі.
Гіпотеза: правильно обрані засоби й методи формування учнівського колективу сприяють всебічному розвитку особистості, підвищують процес навчання.
Відповідно до цілі дослідження й висунутою гіпотезою були визначені наступні завдання:
- вивчити психолого-педагогічну літературу по формуванню учнівського колективу;
- розкрити сутність колективу;
- обумовити вплив вихователя на колектив.
1. Технологія формування колективної діяльності учнів
1.1 Технології, їх значення в навчально-виховному процесі За роки незалежності в Україні визначились нові пріоритети розвитку освіти, і, відповідно, розпочався складний процес її модернізації з урахуванням потреб сучасного інформаційно-технологічного суспільства. Інтеграція України в Європейський, світовий простір актуалізує завдання підготовки нової генерації вчителів, які добре володіють сучасними педагогічними технологіями, яке міцно увійшло в педагогічний лексикон. Саме це поняття ще не відстоялося, не набуло наукової завершеності, воно ще не має вичерпного визначення. Різні автори дають різні визначення:
· Педагогічна технологія – це сфера знання, яка включає методи, засоби і теорію їх використання для досягнення цілей освіти [6, с. 73–85].
· Педагогічна технологія – це сукупність педагогічних прийомів, що забезпечують досягнення педагогічних цілей [7, с. 33]
· Педагогічна технологія – це спільна галузь педагогічного знання, яка включає в себе дві групи питань, перша з яких пов’язана із застосуванням у навчальному процесі технічних засобів, друга – з його організацією та багато інших. ............
