Технологія проблемного навчання
Розробка і вивчення змісту циклових навчальних дисциплін на основі технології моделюючого навчання є перспективним напрямом навчально-виховного процесу на факультетах університету.
У рамках гуманітарної освіти міжпредметні зв'язки розглядаються як зв'язки між культурою, наукою, різними галузями знань та навчальними дисциплінами, спрямованими на професійну підготовку студентів факультетів університету Провідними в розробці змісту кожної навчальної дисципліни є змістовно-інформаційні зв'язки, до яких відносяться зв'язки з виявлення споріднених знань у навчальних дисциплінах. В основному ‑ це зв'язки між поняттями та теоріями.
Застосування технології моделюючого навчання дає можливість адаптувати навчальний процес до рівня сучасної проектно-творчої парадигми освіти. Підставою цього е теоретична думка, що в рамках проектно-творчої парадигми освіти знання моделюються і подаються викладачем через інтегровану навчальну дисципліну, а студентами здобуваються з багатьох джерел у процесі моделювання, проектування, конструювання.
Найдоцільнішими для інтеграції є технологія проблемного навчання, технологія контекстного навчання, особистісно-орієнтована технологія навчання, технологія колективно-індивідуальної розумової діяльності.
Особливістю формування мети в рамках технології проблемного навчання є ті, що позначка навчання ставитися програмою, корегується та уточнюється викладачем із врахуванням можливостей студентів. Метою технології проблемного навчання є розвиток теоретичного мислення студентів у процесі засвоєння знань навчальної дисципліни; формування пізнавального інтересу в студентів. Зміст навчальної дисципліни розробляється на основі державної програми. У змісті освіти виділяються суперечності в розвитку, визначаються проблеми та підпроблеми. Засвоєння змісту навчальної дисципліни здійснюється в процесі вступних, пояснювально-ілюстративних лекцій, через проблемне викладання знань з опорою на самостійну роботові студентів.
Діяльність викладача полягає в управлінні діяльністю студентів. Вивчення навчальної дисципліни здійснюється при активній позиції студентів, в умовах актуалізації мислення. Студентові задається пізнавальна проблемна ситуація, що пов'язана з труднощами, які він не може вирішити на основі наявної системи знань, її вирішення передбачає вихід за межі наявного арсеналові можливостей. Це ніби вихід на рівень "близького розвитку".
Це - творчий процес, який завершується переструктуруванням наявного досвіду.
Основою взаємодії є діалогічне спілкування при провідній ролі викладача з використанням епізодичного зворотного зв'язку. Результат навчання виражається в наявності теоретичних знань, продуктивних розумових дій, пізнавального інтересу. Формою контролеві є виконання завдань проблемного характерові. Удосконалення вивчення навчальної дисципліни відбувається на основі перебудови діяльності викладача.
У проблемному навчанні виділяються основні етапи:
підготовчий етап (накопичення знань і відпрацювання необхідних мислительних операцій);
створення проблемної ситуації, сприймання й усвідомлення її студентами;
аналіз розумів, висунення й обґрунтування гіпотези;
побудова планові пошуку;
актуалізація необхідних знань, умінь і навичок, вирішення проблеми;
перевірка й обговорення результатів.
Для проблемної побудови навчального матеріалу існують деякі критерії його відбору. ............