Тенденції сучасної злочинності, які зумовлюють феномен протиправного впливу
Як зробити кримінальне судочинство безпечним завжди і для кожної особи? З одного боку, воно (судочинство) розглядається як засіб захисту (безпеки) особи, але з іншого – цей засіб також може бути джерелом небезпеки для життя цієї ж особи. Здавалося б, що сам факт активізації державної машини, яка називається кримінальним судочинством, захищає особу від впливу криміналу. В ідеалі це так. Однак практика показує, що кримінальне судочинство не тільки припиняє злочин і відновлює порушене право, але дуже часто спричиняє ряд нових злочинів. Залучення особи в сферу кримінального судочинства (навіть законослухняної особи), не завжди означає для неї усунення небезпеки.
Тому автор у цьому підрозділі поставив завдання через розкриття ґенези сучасної злочинності, тенденцій її розвитку, показати перспективи протиправного впливу як фактора, який істотно ускладнює кримінальне судочинство і потребує вжиття законодавчих (насамперед, адміністративно-правових) заходів для його нейтралізації.
Глобальним проблемам і тенденціям сучасної злочинності присвячено фундаментальні дослідження як вітчизняних [1], так і зарубіжних учених [3].
Глобальною тенденцією, що сприяє зростанню протиправного впливу, є загальний для більшості країн кримінологічний вектор, який полягає в абсолютному та відносному зростанні злочинності. Такий вектор викликаний комплексом економічних, соціальних і інших причин, усунути які на сучасному етапі, за словами В.В. Лунєєва, суспільство в цілому не може, оскільки вони приховані у всіх сферах суспільних відносин і пов’язані із соціальними суперечностями, що поки залишаються нерозв’язними. Україна, в якій внаслідок ослаблення тотального державного контролю в середині 90-х років ХХ століття, злочинність стала еволюціонувати за світовими законами – серед цих країн. Очевидно, що існує пряма залежність кількості вчинених злочинів і фактів протиправного впливу.
Крім того, в Україні діє ряд могутніх криміногенних факторів, що виступають каталізатором загальносвітової тенденції кількісних і якісних змін злочинності. Першим із них є загальне зниження життєвого рівня населення і різка майнова диференціація в суспільстві. За оцінками А. Гальчинського, середній клас, як “стабілізатор суспільства”, становить всього 12–15 % дієздатного населення, тоді як на Заході – 60 % [5, с. 134] Занепад духовних цінностей, масові негативні соціально-психологічні і моральні зрушення, які залучили значну частину суспільства до протиправних відносин – все це стало “резервом” злочинного середовища.
Зростання злочинності й одночасне погіршення її якісних показників, негативно впливають на різні сторони життя суспільства. Фактично, наведені статистичні дані свідчать про повну дискредитацію заходів щодо обмеження злочинності, які вживалися владою.
Так, згідно з статистичними даними, у 1991 р. було зареєстровано 678 844 заяв та повідомлень про злочини, з них – по 313 769 було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, а по 274 934 – про відмову в її порушенні. У 2002 р. кількість заяв і повідомлень про злочини становила 1 915 958, або у 3,1 більше, ніж у 1991 р. Рішення про порушення кримінальної справи було прийнято по 419 940 заявах та повідомленнях (+33,8 %), а про відмову в її порушенні – по 971 310 (+3,5 раза). ............
