Тенденції і суперечності розвитку зовнішньої торгівлі України в 1992-1995 рр. Україна належить до країн з високою експортною квотою у валовому внутрішньому продукті (ВВП). В середньому кожен третій український виріб або послуга реалізуються за допомогою зовнішніх економічних зв'язків. Отже, світогосподарські зв'язки відіграють помітну роль у національній економіці, суттєво впливаючи на темпи і пропорції економічного зростання, створення конкурентного ринкового середовища, на весь системний трансформаційний процес. Ключові проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України пов'язані з диверсифікацією її геополітичних, регіональних пріоритетів, оптимі-зацією структури експорту та імпорту, гармонізацією національного законодавства з вимогами і нормами ГАТТ-СОТ. Врешті-решт завдання полягає в реалізації у світовій економіці порівняльних і конкурентних переваг України, що об'єктивно існують у різних галузях її господарства і можуть знайти практичне втілення і діяльності українських фірм та підприємств на міжнародній арені. ТАБЛИЦЯ 1. Зовнішня торгівля України у 1992-1995 рр.* (у доларах США) 1992 1993 1994 1995 Експорт, усього 11 262 11 969 12 906 15 289,4 Країни колишнього СРСР 5262 5669 7543 8 526,2 Інші країни світу 6000 6300 5363 6763,2 Імпорт, усього 11 925 13 885 14 106 16491,6 Країни колишнього СРСР 6425 9185 10 149 10 834,5 Інші країни світу 5500 4700 3957 5657,1 Частка від загального обся обсягу, % Експорт, усього 100 100 100 100 Країни колишнього СРСР 46,7 47,4 58,4 55,7 Інші країни світу 53,3 52,6 41,6 44,3 Імпорт усього 100 100 100 100 Країни колишнього СРСР 53,9 66,1 71,,9 65,7 Інші країни світу 46,1 33,9 28,1 34,3 * Розраховано за: Внешняя торговля в нових независимьіх государствах. - С. 70; Економічний і соціальний розвиток України у 1995 році. - С. 327. Важливого значення набуває також урахування різної інтенсивності українських товарів і послуг порівняно із зарубіжними, цінових та інших відмінностей, що формують конкурентні переваги націй у міжнародній торгівлі. Суттєвий вплив на динаміку, структуру, географію зовнішньої торгівлі України справили такі основоположні причини і фактори. По-перше, перебування в колишньому народногосподарському комплексі СРСР, де Україні відводилась роль виробника і постачальника на світові ринки та в міжреспубліканський обмін головним чином товарів важкої індустрії, яка разом з ВПК складала майже 70% валового внутрішнього продукту республіки. По-друге, розпад Ради Економічної Взаємодопомоги (1991 р.), на економічний простір якої значною мірою були зорієнтовані зовнішньоекономічні зв'язки України. По-третє, розрив традиційних зв'язків з численними підприємствами колишнього СРСР, у тому числі тих, які розвивались на умовах кооперації. По-четверте, глибока і всеосяжна системна економічна криза, що притаманна трансформаційним процесам постсоціалістичного етапу. По-п'яте, розпад платіжної системи, неконвертованість національної валюти. По-шосте, недосконалість, а подекуди (особливо на початковому етапі) і повна відсутність необхідної законодавчої бази, інституційних структур зовнішньоекономічного менеджменту, відповідної інфраструктури. Усі ці та деякі інші причини і фактори зумовили суперечливий, зигзагоподібний процес розвитку зовнішньої торгівлі і торговельної політики України. Склалася вкрай несприятлива тенденція, пов'язана, з одного боку, із значним скороченням обсягів зовнішньої торгівлі, іншого - з погіршенням умов торгівлі (іегтз оі ігаае). Якщо перша тенденція є наслідком загальноекономічної ситуації, то друга випливає з архаїчної структури експорту та асиметрії в цінах, що склались на експортні та імпортні товари України. ............