Міністерство освіти і науки україни

Університетський коледж Київського університету

ім. Бориса Грінченка

Індивідуальне навчально-дослідницьке завдання

з курсу

Малювання та ліплення

на тему

Традиції та розвиток народного розпису (Білокур, Приймаченко)

Студентки групи 22ДО

Литвиненко Світлани

Володимирівни

Перевірила:

Кормакова Тетяна

Леонідівна

Київ-2010

План

Вступ

1. Малярство

2. Cимволіка: орнаменти, мотиви

3. Розвиток народного розпису

4. Представники

Висновок

Вступ

Я обрала цю тему тому,що вона цікава і пізнавальна. Адже якими прекрасними є твори українського народного мистецтва.

Я бажаю, щоб кожен свідомий українець знав, любив, поважав і відроджував мистецтво своєї Батьківщини.

1.  Малярство

Розвиток образотворчого мистецтва в Україні веде свій відлік з прадавніх часів. Знахідки археологів, зокрема, періоду трипільської та скіфської культур, вирізняються майстерною технікою виконання і засвідчують високий мистецький рівень витворів предків сучасних українців.

Повніше дійшли до нас зразки мистецтва Київської Русі, яке розвивалося в загальному руслі середньовічної європейської культури і було пов’язане з церквою і християнською вірою. Провідні жанри образотворчого мистецтва Руської держави – мозаїка, фреска, іконопис та книжкова мініатюра. Цілий світ давньоруського мистецтва в єдиному ансамблі архітектури, живопису і декоративно - прикладного мистецтва дійшов до нас у київському Софійському соборі, який зберіг єдині в усій Європі зразки світського монументального живопису Х I ст. Аж до XVII ст. головними художніми творами в Україні залишалися ікони.

Перехідну роль між іконописом і світським портретним живописом займали так звані парсуни – портрети, виконані прийомами іконописної техніки. Заможні сім ' ї козацької старшини масово замовляли свої портрети. Розквіт світського портретного живопису припадає на другу половину XVIII ст. В цей же час багато талановитої української молоді навчається в петербурзькій Академії мистецтв. Так, найвідоміші художники Росії того часу: Д. Левицький – родом з Києва, В. Боровиковський – з Миргорода. Українцем був творець історичного жанру російського академічного мистецтва А. Лосенко.

В ХІХ ст. на східноукраїнських землях спостерігалася певна українсько-російська єдність в образотворчому мистецтві. Хоча на той час головним центром освіти в Російській імперії продовжує залишатись Академія мистецтв у Петербурзі, багатьох художників приваблює Україна – “ нова Італія ”, як її тоді називали.

Відомий російський художник В. Тропінін говорив, що Україна замінила йому Академію. Він багато років жив і працював на Поділлі і присвятив українській темі велику кількість портретів: “ Дівчина з Поділля ”, “ Хлопчик з сокирою ”, “ Весілля в селі Кукавці ”, “ Українець ”, “ Портрет подільського селянина ”.

Головна тенденція образотворчого мистецтва другої половини XIX – рух до реалізму – з найбільшою силою прозвучала у творчості членів “ Товариства пересувних художніх виставок ”. Найзнаменитіший живописний портрет Т. Шевченка написано ініціатором створення та ідейним керівником товариства передвижників І. ............