Міністерство освіти України Прикарпатський університет ім. В. Стефаника Кафедра теорії та історії держави і права КУРСОВА РОБОТА "Центральна Рада її роль у відновленні української державності" виконала: студентка І курсу юридичного факультету групи ПР-14 Королишин Л. Л. науковий керівник: доц. Лісна І.С. Івано - Франківськ 2000 рік. ЗМІСТ ВСТУП стр. РОЗДІЛ 1 УТВОРЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ 7 1.1 Склад Центральної Ради 7 1.2 Прагнення Центральної Ради 8 1.3 І Універсал. Проголошення автономної України 9 РОЗДІЛ 2 ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА РОЛЬ 11 2.1 Універсал Центральної Ради 11 2.2 Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки. 12 2.3 Універсал Центральної Ради і проголошення України незалежною державою 16 РОЗДІЛ 3 ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ТА ЇЇ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ. 20 ВИСНОВКИ 26 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 30 ВСТУП
    Над пошуком розв'язання так званої Української справи - проблеми відношення і побудування української державності працювало чимало поколінь українців. Її започаткували ще керило-мефодіївці й розвинули М. Даргоманов, М. Грушевський, В. Липинський, Ю. Бочинський, І Франко, Д. Донцов та інш. По різному відповідали вчені на це питання. Наприклад М. Драгоманов майже все життя був автономістом, тобто бачив Україну як автономну державну одиницю у складі демократичної Росії. М. Грушевський як до IV Універсалу Центральної Ради (1918р.) розглядав Україну як Федеративну частину знову ж таки демократичної російської держави. С Рудницький вже в перших своїх працях стояв на позиції самостійництва. Не автономія, не федеративна частина іншої держави, а самостійна, незалежна, суверенна держава Європи - такою уявляв собі учений Україну. "Для всіх Українців, - писав він, - державна самостійність України повинна бути єдиною кінцевою метою".
    Якщо підрахувати хоча б приблизно роки нашої волі й неволі, то майже 500 років українці у різних формах мали державність і тільки 350 років були її позбавлені. Щонайменше чотири рази в просторі і часі народжувалась українська держава. Її перша літописна історія творилась в IX-XIV ст. на теренах від Карпат до Дону, від Балтійського до Чорного морів під назвою Київської та Галицько-Волинської Русі. У XVII ст. піднялася друга Українська держава - козацько-гетьманська. Але цю незавершену будову підступно і немилосердно руйнують Річ Посполита, Російська, Османська, а пізніше й Австро-угорська Імперії, що знищити навіть згадку про українську державність. Проте вбити національну ідею в народі, в історії якого незалежність стала реальністю, було неможливо.
    Тому на початку ХХ століття втретє відроджується українська державність: створюється Українська Народна Республіка та Західно Українська Народна Республіка, що 22 січня 1919 року об'єдналися в соборну Українську державу - УНР. Однак при підтримці Антанти агресивні сусіди - Росія, Польща, Чехословаччина і Румунія знову розчленують українські землі. Боротьба за незалежність українського народу не припиняться. Це засвідчують і визвольні змагання 40-50-х років і діяльність національно свідомої інтелігенції у 60-70-х роках.
    Такі основні віхи боротьби українського народу передували історичному рішенню Верховної Ради, яка 24 серпня 1991 року прийняла Акт про назалежність України.
    Народ України першого грудня 1991 року проголосував за державну незалежність і цим змінив установлений хід історії, засвідчив перед усім світом, що незважаючи на жорстоке і послідовне викорення генетичного коду ментальності нації державницька ідея не знищена. ............